У день, коли Верховна Рада мала голосувати технічні законопроєкти, сесійна зала перетворилася на арену протесту. Фракція “Європейська солідарність” заблокувала трибуну і домоглася дострокового закриття засідання, заявивши про майже сто підписів під вимогою звільнити уряд Юлії Свириденко. Політичний тиск, корупційні скандали та коаліційні тріщини знову загострили атмосферу в парламенті.
Блокада 2 грудня – протест, що зірвав роботу парламенту
У понеділок у Раді очікували на розгляд низки законопроєктів, однак засідання фактично тривало менше пів години. Депутати “ЄС” вийшли до президії з плакатами і почали скандувати “Уряд – геть!”, вимагаючи повної відставки кабміну. Спікер Руслан Стефанчук оголосив перерву та звинуватив опозицію у спробах зірвати роботу законодавчого органу в умовах воєнного стану.
Ірина Геращенко заявила, що фракція продовжує збір підписів за зміну уряду. За її словами, вже майже сто парламентарів підтримали ініціативу – серед них, за даними ЗМІ, і Микола Тищенко, що свідчить про напруження усередині монобільшості.
Петро Порошенко наголосив, що причиною вимоги повного перезавантаження влади є гучні корупційні скандали в енергетичному секторі. Він заявив:
“Треба терміново прибрати з уряду всіх фігурантів плівок Єрмака – Міндіча”.
Від листопада до грудня – п’ята акція блокування
Опозиційний протест у Раді не був одноразовим. Ще 18 листопада депутати “ЄС” заблокували трибуну перед голосуванням щодо відставок Германа Галущенка і Світлани Гринчук – обидва міністри були звільнені. Нову блокаду оголосили 2 грудня, після чого спікер закрив сесію. За оцінками медіа, це вже п’ята акція такого типу з жовтня, що призвела до паралічу близько 20 відсотків робочого часу парламенту.
Частина суспільства підтримує дії опозиції. За дослідженням КМІС, 55 відсотків громадян схиляються до потреби перезавантаження уряду. Однак 70 відсотків респондентів негативно оцінюють блокування трибуни, вбачаючи в цьому ризики для ухвалення критично важливих рішень у період війни.
Головні причини протесту: від корупції до розколу коаліції
- Корупційні справи в енергетичній сфері – розслідування плівок та хабарів.
- Невдоволення кадровими рішеннями – звільнення міністрів і вимога відставки всього уряду.
- Політичний тиск – спроба сформувати нову коаліцію та домогтися зустрічі із президентом.
Реакція політиків і суспільства: обурення, підтримка і прогнози
Стефанчук різко відреагував на дії опозиційної фракції, заявивши, що блокування трибуни порушує регламент та створює загрозу стабільності роботи парламенту. Натомість нардеп Ярослав Железняк зазначив у своєму Telegram, що уряд втрачає підтримку навіть усередині більшості: “ЄС продовжує – уряд геть, бо монобільшість розвалена”.
У соцмережах хештег #відставка_уряду стрімко набирає популярності. Частина користувачів підтримує дії Порошенка, інші наголошують, що блокування парламенту під час війни є неприйнятним.
Політологи також висловлюють суперечливі думки. Володимир Фесенко вважає, що сто підписів можуть стати сигналом до голосування за недовіру уряду ще до середини грудня. Разом з тим експерти попереджають, що загострення політичної кризи може ускладнити ухвалення рішень у сфері мобілізації та енергетичної безпеки.
Корупційний контекст – джерело конфлікту в уряді
Підґрунтям політичного загострення стали корупційні розслідування в енергетиці. НАБУ у листопаді оголосило про виявлення схем із хабарями за імпорт газу та інші операції, що завдали збитків на сотні мільйонів гривень. У 2025 році правоохоронці відкрили понад 150 справ у цій сфері, що на третину більше, ніж торік.
Економісти з KSE зазначають, що корупція поглиблює енергетичні ризики в умовах обстрілів критичної інфраструктури. На тлі зростання тарифів та ремонтів мереж протест у Раді стає відображенням ширшої кризи довіри до виконавчої влади.
Як громадянам орієнтуватися у політичній турбулентності
Фахівці закликають не піддаватися паніці та уважно стежити за офіційною інформацією. Серед практичних порад – перевіряти новини з достовірних джерел, підтримувати ініціативи, що стосуються антикорупційних реформ, і бути готовими до можливих політичних наслідків, зокрема ймовірних дострокових рішень щодо уряду.
Політична напруга в парламенті відображає не лише боротьбу за владу, а й суспільний запит на прозорість, ефективність та відповідальність. Чи стане блокада імпульсом до змін – залежатиме від рішень найближчих тижнів.
Залишити коментар