Спеціальний режим Дія.City так і не охопив більшість української ІТ-галузі, а очікуваного податкового перелому не відбулося. Значна частина компаній продовжує працювати за схемами з використанням ФОПів, попри кілька років існування альтернативного правового режиму.
Станом на 1 грудня 2025 року в реєстрі Дія.City було зафіксовано 3159 діючих резидентів. За чотири місяці кількість компаній зросла на 949, однак навіть таке збільшення не дозволило режиму залучити хоча б половину галузі.
Окрему увагу привертає динаміка вибору податкових моделей. Лише 33,7% резидентів обрали податок на виведений капітал. За 11 місяців 2025 року частка платників ПнВК скоротилася на 13 відсоткових пунктів, що свідчить про поступову втрату інтересу до цієї моделі.
За січень – листопад 2025 року резиденти Дія.City сплатили до державного бюджету 27,7 млрд грн податків без урахування єдиного соціального внеску. Це на 11,9 млрд грн більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Із цієї суми платники ПнВК забезпечили 13,4 млрд грн, що на 6 млрд грн перевищує минулорічний показник.
Податкові надходження від резидентів формувалися за кількома ключовими напрямами:
- податок на прибуток – 4,3 млрд грн, що на 0,7 млрд грн більше, ніж торік, із яких ПнВК становив 0,9 млрд грн і скоротився на 0,09 млрд грн
- податок на додану вартість – 9,2 млрд грн із приростом 3,1 млрд грн, з них ПнВК забезпечив 4,9 млрд грн, що на 1,7 млрд грн більше
- ПДФО та військовий збір – 14,1 млрд грн, приріст склав 8,1 млрд грн, із яких платники ПнВК сплатили 7,6 млрд грн, збільшивши внесок на 4,4 млрд грн
Окремо фіксується зростання відшкодування ПДВ. Загальна сума повернення становила 1,4 млрд грн, з яких 1,1 млрд грн припало на платників ПнВК. Приріст відшкодування у 1 млрд грн майже повністю забезпечили саме компанії, що працюють за цією моделлю.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вважає, що Дія.City так і не стала домінуючим форматом для ІТ-бізнесу.
«Уже звертав на це увагу, режим Дія.City не увібрав в себе навіть половину галузі, яка продовжує використовувати схеми подрібнення на ФОП, але в будь-якому випадку є альтернативою для платників у виборі режиму оподаткування», – зазначив він.
На думку депутата, оприлюднені цифри також демонструють зміну ставлення бізнесу до податку на виведений капітал. Компанії, оцінивши практичні наслідки, дедалі частіше обирають класичний податок на прибуток.
«Бізнес оцінив усі наслідки й дійшов висновку, що сплата податку на прибуток на загальних підставах для Дія.City доцільніша, ніж сплата ПнВК, фактично поставивши крапку в багаторічній дискусії, яка давно втратила актуальність», – підсумував Гетманцев.
Таким чином, Дія.City залишається нішевим інструментом для частини ІТ-компаній, не змінюючи загальну податкову картину галузі.
Залишити коментар