В Україні готують масштабне перезавантаження податкових правил для фізичних осіб – підприємців. Міністерство фінансів представило законопроєкт, який передбачає обов’язкову сплату податку на додану вартість для частини ФОПів на спрощеній системі оподаткування.
Ініціативу презентували 18 грудня. Вона є однією з ключових вимог Міжнародного валютного фонду для запуску нової програми фінансування України обсягом 8 мільярдів доларів.
Згідно з проєктом, платниками ПДВ ставатимуть усі ФОПи 1–3 групи на «спрощенці», якщо їхній річний дохід перевищує 1 мільйон гривень. Щойно оборот підприємця за рік перетинає цю межу, він автоматично зобов’язаний зареєструватися платником податку.
Виняток передбачено лише для е-резидентів – іноземців, які зареєстрували ФОП в Україні, але не проживають у країні.
За даними Міністерства фінансів, у 2024 році в Україні налічувалося 1,76 мільйона ФОПів на спрощеній системі. Дохід понад 1 мільйон гривень задекларували 660,2 тисячі підприємців, що становить майже 37,5% від загальної кількості.
Саме ці підприємці потенційно потраплять під дію нових правил. Розподіл за групами виглядає так:
- 6 тисяч ФОПів 1 групи
- 371,4 тисячі ФОПів 2 групи
- 250,6 тисячі ФОПів 3 групи, які сплачують 5%
- 32,2 тисячі ФОПів 3 групи, які вже є платниками ПДВ
У Мінфіні прогнозують, що запровадження ПДВ для частини «спрощенців» принесе бюджету 40,1 мільярда гривень щороку. Водночас адміністрування податку потребуватиме додаткових витрат – близько 180 мільйонів гривень на роботу податкової служби та оновлення програмного забезпечення.
Очікуваний чистий ефект для бюджету оцінюють у 39,9 мільярда гривень на рік.
Позиція МВФ ґрунтується на тому, що Україна надто залежить від зовнішнього фінансування. За оцінками кредиторів, міжнародні партнери нині покривають близько половини державних витрат.
Фонд наполягає на збільшенні власних доходів бюджету, щоб держава могла гарантувати повернення позик. Народний депутат Ярослав Железняк зазначає, що МВФ відмовляється фінансувати популістські програми на кшталт «тисячі Зеленського» і вимагає, аби такі ініціативи оплачувалися з податків.
Механізм ПДВ передбачає, що підприємець додає до ціни товару або послуги 20% податку, але має право зменшити суму до сплати на ПДВ, який уже був закладений у вартості закупівель.
Наприклад, якщо ФОП продає сік за 100 гривень і додає 20 гривень ПДВ, а яблука для виробництва купує за 60 гривень, у яких уже міститься 10 гривень податку, до бюджету він перерахує 10 гривень.
Критики законопроєкту попереджають, що ПДВ є одним із найскладніших податків для адміністрування в Україні. ФОПи, які звикли до фіксованого єдиного податку, можуть не впоратися з електронними системами, кодами товарів і процедурою розблокування податкових накладних.
Аналітичні центри оцінюють суспільні втрати від такого рішення у 150–180 мільярдів гривень, або 1,5–2% ВВП. Для порівняння, втрати бюджету від зловживань спрощеною системою оцінюються лише у 10–13 мільярдів гривень на рік.
Окремо експерти звертають увагу, що адміністрування ПДВ коштуватиме кожному ФОПу близько 2,7 тисячі гривень на рік. За їхніми прогнозами, дефіцит бухгалтерів і складність обліку можуть змусити частину підприємців закритися або піти в тінь.
Законопроєкт передбачає набуття чинності з 1 січня 2027 року. Однак перед цим документ має бути зареєстрований і ухвалений Верховною Радою та підписаний президентом.
Реєстрація законопроєкту є умовою отримання нової програми МВФ, рішення щодо якої очікують у січні 2026 року. Водночас у парламенті визнають, що підтримати настільки непопулярне рішення буде складно, хоча альтернатив масштабному зовнішньому фінансуванню в умовах війни наразі не існує.
Залишити коментар