Закарпаття як бізнес-хаб: уряд готує спрощення правил для компаній

В Україні готують законопроєкт, який може суттєво змінити умови ведення бізнесу та полегшити роботу підприємців з європейськими партнерами. Йдеться про скасування обов’язкового підписання Актів виконаних робіт для безготівкових розрахунків. За попередніми підрахунками уряду, ця ініціатива дозволить бізнесу щорічно економити до 20,2 млрд грн та значно пришвидшить документообіг.

Про плани оголосила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко під час зустрічі з підприємцями, яка відбулася на Закарпатті. Саме цей регіон став новим осередком для тисяч компаній, що релокували свої потужності через війну.

Новація для підприємців

Свириденко наголосила, що уряд працює над ліквідацією зайвих бюрократичних процедур, які стримують розвиток бізнесу:

“Уряд планує скасувати акти виконаних робіт. Це дозволить компаніям спростити розрахунки та уникнути зайвої паперової тяганини”, – зазначила вона.

Завдяки змінам українські компанії зможуть швидше узгоджувати угоди з європейськими партнерами, що особливо важливо в умовах розширення співпраці з ЄС.

Закарпаття – центр релокованого бізнесу

Вибір локації для зустрічі був невипадковим. Закарпаття стало одним з основних регіонів для релокації підприємств після початку повномасштабного вторгнення. Тут уряд розвиває індустріальні парки та створює умови для відновлення виробництв, зруйнованих у прифронтових областях.

За даними Офісу з розвитку підприємництва та експорту, на Закарпаття перемістилися сотні компаній, для яких підтримка держави і спрощення бюрократичних процедур є критично необхідними.

Програми підтримки від держави

Під час зустрічі урядовці представили низку інструментів, які доступні для підприємців у межах політики “Зроблено в Україні”:

• гранти до 16 млн грн для відновлення обладнання релокованих підприємств;
• державне фінансування індустріальних парків на Закарпатті;
• доступні кредити за програмою “5-7-9” на інвестиційні цілі до 150 млн грн;
• гранти до 8 млн грн на розвиток переробної промисловості;
• часткова компенсація вартості української техніки – 25% для аграрної та переробної, 15% для колісної, будівельної, а також ліфтів і верстатів.

Свириденко підкреслила, що завдання місцевих громад і влади полягає в тому, щоб допомогти компаніям знайти новий дім в Україні, а не за її межами.