Тисячі українців у Сполучених Штатах живуть у режимі постійного страху. Після затримки з продовженням програми Uniting for Ukraine та нових рішень адміністрації Дональда Трампа люди втрачають роботу, медичне страхування і бояться виходити з дому через ризик депортації.
Правовий вакуум і плата, яку не всі можуть дозволити
У США триває затягування з рішенням щодо продовження U4U. За даними внутрішньої статистики уряду, у невизначеному статусі зараз майже 200 000 українців. Для багатьох це означає кінець трудового контракту, втрату страхування та щоденний ризик зустріти імміграційну службу.
Ситуація різко загострилася після повернення Трампа до Білого дому. Адміністрація запровадила плату у $1000 за подання на продовження статусу, а з січня 2025 року приймання нових заявок на U4U призупинено. Уже близько 120 000 людей відчувають наслідки – їхній двухрічний гуманітарний парол спливає з 15 серпня 2025.
Історія Катерини: від роботи в Ritz – Carlton до життя без документів
Однією з постраждалих стала 35 – річна Катерина Голіздра. Вона прибула до США у 2022 році, працювала менеджером у готелі Ritz – Carlton у Форт – Лодердейлі, підтримувала себе та допомагала матері, яка живе в Німеччині. Навесні 2025 її дозвіл на перебування закінчився, і жінку змусили звільнитися. Разом із роботою вона втратила страховку, а заощадження стрімко зменшуються.
“Я не можу повернутися в Україну – там війна забрала мій дім. Але тут я тепер без прав”, – каже Катерина.
Схожі історії лунають повсюдно. Українці розповідають, що позичають кошти, шукають тимчасовий притулок у друзів, а дехто вже переїхав до Канади чи країн Європи.
“Я боюся затримання – рідко виходжу з дому”, – зізнається одна з опитаних жінок.
Як працювала програма і чому її зупинили
Програму Uniting for Ukraine уряд США запустив у квітні 2022 року як альтернативу тривалому процесу отримання статусу біженця. Вона дозволяла українцям із американським спонсором отримати дворічний гуманітарний парол – захист від депортації та право на роботу. Завдяки U4U до США приїхали приблизно 260 000 людей.
Після інавгурації Трампа 20 січня 2025 ситуація змінилася. Виконавчий указ президента зупинив дію всіх категоріальних програм паролю, що “суперечать політиці США”. З 24 січня подання нових заявок припинили, а продовження статусу опинилося під питанням. До квітня 2026 близько 240 000 українців можуть втратити легальний статус.
Шляхи порятунку: TPS, гостьовий статус, судові кроки
Попри загрозливу ситуацію альтернативи все ж є. Близько 50 000 українців уже подали на Temporary Protected Status – це дає тимчасовий захист до жовтня 2026 і право працювати. Реєстрацію продовжили для тих, хто встиг подати документи до березня 2025.
У лютому сенатор Дік Дурбін запропонував законопроєкт “Protecting our Guests During Hostilities in Ukraine Act”. Він передбачає спеціальний “гостьовий статус” з автоматичним дозволом на роботу для всіх учасників U4U. Якщо документ ухвалять, він захистить приблизно 280 000 людей від депортації до завершення війни.
Довіру українців підірвали кілька гучних інцидентів. Навесні тисячі людей отримали помилкові листи про депортацію, а влітку імміграційна служба випадково опублікувала повідомлення про начебто перші депортації – пост швидко видалили, але паніка зросла.
Емоції та наслідки: життя на межі
У соцмережах та медіа українці діляться страхом і невизначеністю. Хтось збирається подавати на TPS чи asylum, інші намагаються знайти юристів або допомогу від місцевих громад. Декілька сімей повернулися в Україну першими чартерними рейсами в серпні 2025, але більшість не має куди їхати – житло та громади знищено війною.
Українські дипломати радять регулярно перевіряти документи, звертатися по юридичний супровід і не ігнорувати офіційні повідомлення. Але загальне відчуття невизначеності – найсильніше.
Фінал, у якому поки немає відповіді
Для тисяч українців U4U стала шансом урятуватися від війни. Тепер затягування з рішенням про продовження програми загрожує не лише депортацією, а й розривом родин, втратою роботи та економічних внесків, які українська громада робила у США. Пропозиція сенатора Дурбіна дає надію, але без законодавчої підтримки ситуація лише погіршуватиметься.
Частина людей уже пакує речі і розглядає Канаду чи Мексику. Інші – чекають. Але всі вони живуть у реальності, де кожного дня може надійти лист, який змінить усе.
Залишити коментар