Головна Бізнес Український часник на межі зникнення: як китайський імпорт захопив 80% внутрішнього ринку
Бізнес

Український часник на межі зникнення: як китайський імпорт захопив 80% внутрішнього ринку

Поділитися
Український часник на межі зникнення: як китайський імпорт захопив 80% внутрішнього ринку
Поділитися

Вітчизняні фермери стрімко втрачають позиції у боротьбі за українського споживача. Наразі чотири з п’яти голівок часнику на полицях магазинів мають китайське походження, залишаючи місцевим виробникам лише скромну п’яту частину ринку.

Ситуація критична. Поки собівартість вирощування в Україні невпинно повзе вгору, світові ціни тримаються на стабільно низькому рівні. Для бізнесу стає вигідніше завезти товар з Азії, ніж підтримувати власні поля. Юліанна Мусса, очільниця Асоціації виробників часнику України, пояснює, що для пересічного покупця вирішальним фактором залишається цінник, а не країна виробництва.

«Якщо тенденції світового виробництва не зміняться, галузь ризикує зникнути не лише в Україні, а й по всій Європі. Цього сценарію вже побоюються аграрії в Італії, Іспанії, Нідерландах, Румунії та інших країнах ЄС», – зазначає експертка.

Сьогодні українські фермери працюють на межі рентабельності – ціна реалізації фактично зрівнялася із собівартістю. Утриматися на полицях супермаркетів їм допомагають лише державні програми підтримки. Це вкрай важливо, адже втрата місця в ритейлі може стати незворотною, відкривши шлях для повної глобальної домінації китайської продукції.

Попереду нові виклики. Прогнози на 2026 рік вказують на масштабне світове перевиробництво. У той час як рівень споживання залишається статичним, ключові гравці – Китай, Єгипет, Індія, Аргентина та США – щорічно нарощують площі під культурою на 5 – 15%.

Юліанна Мусса підкреслює:

«Математика проста: виробництво Китаю може сягнути 30 тисяч тонн при сталому споживанні країни у тисячу тонн. Українцям важливо обирати вітчизняне, аби зберегти галузь хоча б на її нинішньому рівні».

Схожі тенденції спостерігаються і в інших сегментах овочівництва. За підсумками 2025 року Україна наростила імпорт цибулі на 3,2% – до понад 23 тисяч тонн. У грошовому еквіваленті цей показник підскочив на 18,1%, сягнувши майже 30 мільйонів доларів.

Основними постачальниками цибулі на український ринок стали:

  • Нідерланди (34,22%);
  • Китай (29,68%);
  • Єгипет (12,89%).

Підтримка локального виробника стає не просто питанням патріотизму, а єдиним способом врятувати аграрний сектор від повного поглинання імпортом.

Поділитися

Залишити коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті
Державна компенсація за українську агротехніку охопила рекордну кількість виробників
Бізнес

Державна компенсація за українську агротехніку охопила рекордну кількість виробників

Міністерство економіки України суттєво наростило обсяги підтримки аграріїв, оновивши перелік вітчизняної техніки...

Українські виробники наростили експорт макаронних виробів у 2,3 раза
Бізнес

Українські виробники наростили експорт макаронних виробів у 2,3 раза

Україна демонструє стрімке зростання на ринку макаронів та кускусу. За поточний маркетинговий...

Закарпатські бюджети зросли на чверть
Бізнес

Закарпатські бюджети зросли на чверть

Надходження до загального фонду місцевих бюджетів Закарпаття за перші шість місяців 2026...

Українська митниця перейшла на шосту фазу системи NCTS
Бізнес

Українська митниця перейшла на шосту фазу системи NCTS

За другий квартал 2026 року Україна успішно імплементувала шосту фазу NCTS у...

Zakarpattya.com.ua – регіональне онлайн-видання, що висвітлює життя Закарпаття: новини Ужгорода, Мукачева, Хуста, Берегова та інших міст області. Ми публікуємо актуальні матеріали про місцеву владу, економіку, культуру, спорт, кримінальні події, ІТ-сектор та прикордонні питання. Щоденні репортажі, аналітика та інтерв’ю допомагають читачам бути в курсі найважливіших подій регіону.

Адреса: вулиця Миру, 151, Мукачево, Закарпатська область, 89600
Телефон: +380 73 012 87 23
Контакти: [email protected]

. Передрук матеріалів дозволено лише з активним гіперпосиланням на сайт Zakarpattya.com.ua.