Національний банк України завершив щорічну оцінку стійкості банківської системи за 2025 рік. Результати показали: сектор загалом почувається впевненіше, ніж до повномасштабної війни, хоча для частини фінустанов питання капіталу залишається чутливим.
Регулятор перевірив усі банки без винятку, а для найбільших гравців ринку змоделював ще й кризові сценарії. Підсумок – більшість установ витримали перевірку, але дев’ятьом доведеться посилити фінансову подушку.
За результатами стрес-тестування 12 банків не потребують додаткового капіталу навіть у разі погіршення економічної ситуації. Йдеться про установи з різними формами власності.
- Державні – ПриватБанк, Ощадбанк, Укргазбанк
- Іноземні – Райффайзен Банк, Укрсиббанк, Креді Агріколь Банк, ОТП Банк, ПроКредит Банк, Кредобанк
- Приватні – ПУМБ, Універсал Банк, Банк Південний
Саме ці банки продемонстрували достатній запас капіталу та здатність працювати без додаткових вимог з боку регулятора.
Базовий сценарій, який передбачає помірні економічні ризики, виявив проблеми з достатністю капіталу у шести банків. Сукупно вони займають близько 5% активів банківського сектору.
- Банк Кредит Дніпро
- Таскомбанк
- ВСТ Банк
- А-Банк
- Банк Львів
- Правекс Банк
У разі реалізації несприятливого сценарію – із глибшою кризою та тривалішим тиском на економіку – до цього переліку додаються ще три установи. Разом ця група вже охоплює близько 18% ринку.
- Укрексімбанк
- Сенс Банк
- МТБ Банк
У Національному банку наголошують: усі ці фінустанови вже працюють за затвердженими програмами реструктуризації. Основний акцент у них зроблено не на прямі вливання від акціонерів, а на покриття потреб у капіталі за рахунок майбутніх прибутків.
За вимогами регулятора, показники базового сценарію банки мають виконати до кінця поточного року, а нормативи несприятливого сценарію – до жовтня 2026 року.
Оцінка стійкості банків – це щорічний «краш-тест» фінансової системи. Він складається з двох етапів: перевірки якості активів (AQR) та стрес-тестування для найбільших гравців, які контролюють понад 90% активів сектору.
Перший етап показує реальний стан справ – чи обслуговуються кредити та яку реальну вартість мають застави. Другий етап – це моделювання майбутніх шоків і відповідь на запитання, чи витримає банк різке погіршення економічних умов.
Цього року регулятор уперше з початку повномасштабної війни повернувся до повноцінного моделювання найгіршого сценарію. Він передбачав падіння ВВП приблизно на 3% у перший рік кризи, значну девальвацію гривні – до 47 грн за долар у трирічній перспективі – та зростання інфляції.
Логіка проста: якщо банк здатен виконати нормативи за таких жорстких умов, то менш радикальні потрясіння для нього не стануть критичними.
Водночас у НБУ підкреслюють: виявлена під час тесту потреба в капіталі не означає банкрутство. Це сигнал для менеджменту і власників, що установі потрібно скоригувати фінансову стратегію.
Банки, які виконують затверджені програми реструктуризації, продовжують працювати у звичному режимі. Для вкладників це означає відсутність загроз і збереження стабільності системи, яка, попри війну, демонструє поступове зміцнення.
Залишити коментар