Кабінет міністрів схвалив Стратегію зайнятості населення України до 2030 року та операційний план її реалізації на 2026 – 2028 роки. Документ має стати основою для перезапуску ринку праці, подолання кадрового дефіциту та поступового наближення до стандартів ЄС.
Про рішення уряду повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук. За його словами, стратегія формує довгострокове бачення державної політики у сфері зайнятості та безпосередньо зачіпає як працівників, так і бізнес.
Ключова ідея – зберегти людський капітал в Україні та створити умови для економічного відновлення в умовах нестачі кадрів.
Як зазначив Мельничук, документ визначає кілька базових орієнтирів.
- пріоритети державної політики у сфері зайнятості, спрямовані на соціально-економічний розвиток і збереження людського капіталу;
- подолання дефіциту працівників, формування інклюзивного ринку праці, розвиток гідних умов роботи та розширення можливостей для працевлаштування;
- реалізацію політики зайнятості із використанням сучасних цифрових інструментів за участі державних інституцій, соціальних партнерів і бізнесу;
- наближення національної системи зайнятості до стандартів Європейського Союзу.
Раніше під час підготовки стратегії уряд декларував амбітну мету – залучити до ринку праці щонайменше 2 млн українців, насамперед із числа економічно неактивного населення.
Окремим елементом реалізації цієї політики став проєкт нового Трудового кодексу України, який Кабмін ухвалив у січні 2026 року.
Документ напряму пов’язаний зі Стратегією зайнятості та, за задумом уряду, має створити більш зрозумілі та гнучкі правила для роботодавців і працівників.
Кодекс, зокрема, закріплює чітке визначення трудових відносин та встановлює вісім їхніх ознак. Також розширюється інструментарій договірних форм.
- кількість типів трудових договорів збільшується з 6 до 9;
- врегульовуються сучасні формати роботи – дистанційна, надомна, з нефіксованим робочим часом, а також можливість укладати з одним роботодавцем кілька договорів;
- електронні документи у трудових відносинах прирівнюються до паперових;
- запроваджується прозорий механізм визначення мінімальної зарплати – як місячної, так і погодинної, узгоджений зі стандартами ЄС;
- фіксується право працівників із дітьми на гнучкі режими праці, включно з дистанційною роботою та роботою вдома;
- реформується інспекція праці з переходом на ризик-орієнтований підхід до перевірок;
- розширюються можливості для працевлаштування молоді.
У підсумку уряд розраховує, що поєднання стратегії та нового трудового законодавства дозволить не лише активізувати ринок праці, а й створити більш передбачуване середовище для бізнесу на горизонті до 2030 року.
Залишити коментар