Упродовж минулого року прокурори Закарпаття подали 13 позовів, щоб зобов’язати органи влади та установи оформити і забезпечити реальний правовий захист культурної спадщини. За цей період суди задовольнили 10 таких позовних заяв.
Йдеться про справи, у яких прокуратура вимагала навести лад з обліковою документацією, домогтися внесення об’єктів до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, укласти охоронні договори та забезпечити їх виконання.
Один з найпомітніших результатів – внесення до Реєстру комплексу споруд Берегівського винзаводу. Це стало можливим після виконання рішення суду за позовом Берегівської окружної прокуратури.
Комплекс будівель 1913 – 1920 років у Береговому називають унікальним зразком промислової та архітектурної спадщини Закарпаття. Він відображає становлення виноробної галузі регіону та економічний розвиток краю на початку ХХ століття, а автентичні конструктивні й планувальні елементи мають історичну, наукову та містобудівну цінність.
Паралельно прокурори домоглися належного правового захисту й для археологічної пам’ятки «Курганний могильник» (VI – IV ст. до н.е.) в урочищі «Під городищем» села Білки. За підсумком виконання судового рішення орган місцевого самоврядування виготовив облікову документацію та подав пропозицію щодо внесення цього об’єкта до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
У прокуратурі наголошують, що «Курганний могильник» є унікальним джерелом знань про життя населення Закарпаття в добу раннього заліза і має виняткову наукову цінність.
Ще один напрямок роботи – традиційна господарська архітектура гірських громад. У межах виконання судового рішення виготовлено облікову документацію та подано пропозиції для занесення до Реєстру об’єкта культурної спадщини місцевого значення – «Водяний млин» у селі Нижній Бистрий Хустського району.
Цей водяний млин сформувався у XIX – на початку XX століття і є яскравим прикладом традиційної архітектури гірського регіону, що тривалий час була частиною повсякденного життя місцевої громади.
У прокуратурі підкреслюють, що культурна спадщина – це не лише архітектурні об’єкти чи пам’ятки минулого, а стратегічний ресурс держави, який в умовах збройної агресії набуває особливого значення. І додають: робота на цьому напрямку спрямована не стільки на усунення формальних порушень, скільки на створення дієвих гарантій збереження пам’яток від знищення, незаконної перебудови, забудови чи приватизації.
Залишити коментар