Минуло вже понад три роки від початку повномасштабного вторгнення Росії та більше десятиліття від моменту, коли війна вперше спалахнула на Донбасі. Україна адаптувалася до нової реальності: у містах періодично чути сирени й вибухи, а водночас кав’ярні, театри та бари продовжують працювати. Діти розпочали навчальний рік в укриттях, а родини звикли тримати матраци в коридорах і ванних кімнатах — на випадок ракетного удару.
Втім, за цією буденністю ховається тривожне відчуття: Європа, яка ще недавно здавалася єдиною у підтримці України, поступово втрачає інтерес до війни. За словами журналістів Politico, дедалі більше європейців вважають, що війна має просто завершитися, навіть якщо це вимагатиме поступок з боку Києва. Разом із цим зростає страх, що довгоочікувана «європейська мрія» віддаляється.
Польща – ключовий транзитний коридор і дзеркало настроїв
Залізнична поїздка з Києва до польського кордону триває близько 12 годин і заповнена переважно жінками та дітьми. За словами журналістів, чоловіків у таких поїздах часто сприймають насторожено. Прикордонний контроль у Польщі став ретельнішим, ніж у перші дні вторгнення: запитують про мету поїздки, терміни перебування, перевіряють речі на контрабанду. Попри це українці залишаються вдячними Польщі за допомогу, але зазначають, що атмосфера вже не така гостинна, як раніше.
Опитування показують, що впевненість українців у швидкому вступі до Європейського Союзу значно знизилася. Якщо у 2022 році понад 70% громадян вірили, що Україна стане членом ЄС протягом десяти років, то нині так вважає трохи більше половини. Приблизно 20% респондентів упевнені, що цього не станеться ніколи.
Як змінилася підтримка в Європі
Ще у 2022 році європейські міста майоріли українськими прапорами, а потоки гуманітарної допомоги не припинялися. Люди відкривали свої домівки для біженців, а політики називали Україну частиною європейської родини. Тоді президент Володимир Зеленський звернувся до ЄС зі словами:
«Ми боремося за свої права, за свободу, за життя – і за виживання. Ми боремося за те, щоб бути рівноправними членами Європи. Доведіть, що ви з нами, що ви європейці».
У відповідь глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн приїхала до Києва, щоб передати анкету для членства, заявивши: «Україна належить до європейської родини, і ми прискоримо цей процес настільки, наскільки це можливо».
Однак через кілька років після цих символічних жестів ентузіазм у Європі ослаб. Попри політичну підтримку, суспільна увага поступово згасає. Навіть за заявами про єдність дедалі більше європейців ставляться до теми вступу України до ЄС із обережністю.
Опитування демонструють охолодження настроїв
У Польщі, яка донедавна була найактивнішим союзником України, рівень підтримки вступу нашої держави до ЄС впав із 85% у 2022 році до 35% нині. Більше половини поляків переконані, що війна має завершитися навіть ціною територіальних поступок Росії. Значна частина населення вважає, що підтримка українських біженців зайшла надто далеко, попри те, що економічні дані свідчать про зворотне — українці допомагають компенсувати дефіцит робочої сили й стимулюють економіку Польщі.
Подібні настрої фіксуються і в інших країнах. У Німеччині більшість громадян загалом підтримують допомогу Україні, проте 52% вважають, що Київ має поступитися частиною окупованих територій заради миру. У Франції, Італії та низці інших держав офіційна позиція урядів залишається незмінною, але громадські настрої стають усе більш стриманими.
Журналісти Politico підкреслюють, що на тлі байдужості Заходу реальність життя в Україні різко контрастує: війна триває, російські атаки не припиняються, а мирні жителі продовжують гинути. Попри це, українці не полишають віри в те, що Європа знову згадає, чому ця боротьба була спільною від самого початку.
Залишити коментар