Карпатська інтеграційна ініціатива поступово виходить за межі ідеї й набуває реальних контурів міжнародної співпраці. Платформа, яку просувають українські регіони, знаходить підтримку серед партнерів у країнах ЄС і дедалі активніше обговорюється на міжрегіональному рівні.

16 грудня у форматі відеоконференції відбулася зустріч за участю представників румунських повітів Sibiu, Covasna, Arad та Suceava, а також Івано-Франківської, Закарпатської, Чернівецької і Львівської областей. Захід організувало Посольство України в Румунії на виконання доручень Офісу Президента України та Кабінету Міністрів.
До обговорення долучилися перший заступник голови Закарпатської ОВА Василь Іванчо, заступник керуючого справами Закарпатської обласної ради Тарас Гайдук та начальниця управління з питань організаційної діяльності, міжнародних і регіональних зв’язків облради Уляна Гурчумелія.
Карпатську інтеграційну ініціативу розглядають як макрорегіональну платформу співпраці України з державами Карпатського поясу – Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Чехією, Австрією та Сербією. Її формування покликане стати інструментом довгострокового розвитку гірських територій і водночас елементом посилення європейської інтеграції України.

Наприкінці листопада платформа вже отримала публічну міжнародну презентацію. У словацькому Пряшеві голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький разом із керівниками Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей представили «Карпатську ініціативу» в Європейському комітеті регіонів на засіданні Робочої групи щодо України, заручившись попередньою підтримкою партнерів з ЄС.
Результатом цього діалогу стало включення українського компонента з інтеграції карпатських регіонів до оновленого 10-пунктного пакету підтримки України. Документ презентували на 169-ій пленарній сесії Європейського комітету регіонів, участь у якій взяв голова Закарпатської обласної ради Роман Сарай.
Під час нинішньої зустрічі проєкт платформи вперше детально презентували представникам чотирьох румунських повітів. Василь Іванчо наголосив на практичних можливостях ініціативи для прикордонних і гірських територій, підкресливши потенціал для розвитку громад.
Він звернув увагу на можливості розширення культурних та економічних зв’язків між громадами, розвитку інфраструктури, туризму, сільського господарства, освіти та медицини, що може дати відчутний імпульс для українських і румунських регіонів.
У стратегічній перспективі Карпатська інтеграційна ініціатива має об’єднати зусилля держав і регіонів Карпатського простору для реалізації спільних інфраструктурних, економічних, культурних і туристичних проєктів. Окремий акцент робиться й на підготовці до можливого запуску спеціального фінансового інструменту ЄС у бюджетному періоді 2028 – 2034 років.
Таким чином Карпати дедалі виразніше заявляють про себе як про єдиний простір співпраці, де регіональні ініціативи поступово трансформуються у частину ширшої європейської політики розвитку.











Залишити коментар