Головна Культура Пітятко, ружа, тинґириця, калап, ґарадичі: топ-25 слів закарпатського діалекту
Культура

Пітятко, ружа, тинґириця, калап, ґарадичі: топ-25 слів закарпатського діалекту

Поділитися
Пітятко, ружа, тинґириця, калап, ґарадичі: топ-25 слів закарпатського діалекту
Поділитися

Після радіодиктанту національної єдності слово “пітятко” раптово стало інтернет-сенсацією, потрапивши до переліку найпопулярніших пошукових запитів у Google. У відповідь на зацікавлення українців мовними особливостями Закарпаття, “Суспільне Ужгород” підготувало добірку з 25 унікальних слів місцевого діалекту, які найяскравіше передають колорит і самобутність регіону.

Закарпатська говірка поєднує елементи української, угорської, словацької та румунської мов, тому часто звучить мелодійно і по-домашньому. Багато слів мають зовсім інше значення, ніж здається на перший погляд, що й робить цей діалект особливо цікавим для вивчення.

Ось топ-25 закарпатських слів, які викликають усмішку, здивування або просто тепло на душі:

  • Пітятко — курчатко, курча;
  • Мацур / мачка — кіт / кішка;
  • Крумлі (ріпа) — картопля;
  • Тинґириця (киндириця) — кукурудза;
  • Кийзлики (кремзлики) — деруни;
  • Парадичка — помідор;
  • Палинка — фруктова горілка або самогонка;
  • Кавіль — кава;
  • Ружа — троянда;
  • Біціґлі — велосипед;
  • Ґарадичі — сходи;
  • Оболок (воболок) — вікно;
  • Калап — капелюх;
  • Цуря — одяг;
  • Палачінтовка — сковорідка;
  • Шіковно — швидко;
  • Леґінь, фатюв — хлопець, парубок;
  • Бетяр — сильний, сміливий чоловік;
  • Бітанґа — шибеник, бешкетник;
  • Финькати — плакати, скиглити;
  • Серинча — щастя, удача;
  • Онанджити — щось робити, майструвати;
  • Біґлювати — прасувати;
  • Тазик — велика миска для прання білизни;
  • Фрас — чорт, лихий дух.

Після виходу диктанту національної єдності авторка тексту, письменниця Євгенія Кузнєцова, опублікувала кілька його версій різними українськими діалектами, серед яких і закарпатська. Переклад і адаптацію цього варіанту здійснив Віктор Стинич.

Закарпатська версія радіодиктанту, написана соковитою місцевою говіркою, виглядає так:

«Жити мусай ипно: ходити на гриби, шпацирувати красно по корзові, варити палинку і печи баньки на шпорі… Мусай жити! Не помали, не піціцько, не післявчора! Фурт! Нись!»

У тексті багато образних і теплих висловів, знайомих кожному, хто виріс у горах. Наприклад, автор закликає “шкомтати мацура за черево”, “уладжувати хижу” і “чинити сиринчу” – тобто дбати про дім, щастя й близьких.

Завдяки такому підходу українці з різних регіонів можуть не лише почути, а й відчути, наскільки барвистою і живою є мова нашої країни. Адже кожне слово діалекту несе в собі частинку історії, побуту й душі закарпатців.

Поділитися

Залишити коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті
Театральне Закарпаття готує масштабне червневе закриття сезону та низку прем’єр
Культура

Театральне Закарпаття готує масштабне червневе закриття сезону та низку прем’єр

Наприкінці першого літнього місяця, 28 червня, Закарпатський академічний обласний театр ляльок офіційно...

Zakarpattya.com.ua – регіональне онлайн-видання, що висвітлює життя Закарпаття: новини Ужгорода, Мукачева, Хуста, Берегова та інших міст області. Ми публікуємо актуальні матеріали про місцеву владу, економіку, культуру, спорт, кримінальні події, ІТ-сектор та прикордонні питання. Щоденні репортажі, аналітика та інтерв’ю допомагають читачам бути в курсі найважливіших подій регіону.

Адреса: вулиця Миру, 151, Мукачево, Закарпатська область, 89600
Телефон: +380 73 012 87 23
Контакти: [email protected]

. Передрук матеріалів дозволено лише з активним гіперпосиланням на сайт Zakarpattya.com.ua.