Дерев’яна церква Святого Архангела Михаїла в селі Івашковиця після нічної пожежі втратила майже всю свою історичну автентичність. Представники департаменту культури вже зафіксували масштаб руйнувань і готують матеріали для подальших рішень щодо долі пам’ятки.
Пожежа спалахнула 6 січня 2026 року близько 23:25. Вогонь охопив будівлю швидко, і, за даними акту Хустського районного управління ГУ ДСНС у Закарпатській області, причиною загоряння стало коротке замикання електропроводки в горішній частині храму.
Наслідки виявилися критичними. За оцінкою фахівців, втрати автентичності становлять від 81 до 99 відсотків. Полум’я знищило або серйозно пошкодило покрівлю, дерев’яні стіни, вікна, двері та значну частину інтер’єру. Вціліти вдалося лише фрагментам іконостасу та церковним книгам – їх винесли під час гасіння пожежі.
8 січня на місці побували заступник директора департаменту культури Закарпатської ОВА, начальник управління охорони культурної спадщини Віктор Кравчук та головний спеціаліст профільного відділу Костянтин Куцов. Вони здійснили моніторинг зруйнованої святині та склали Акт візуального обстеження.
У документі наголошується, що йдеться про пам’ятку архітектури національного значення – «Михайлівська церква та дзвіниця (дер.)», датовану XVIII століттям. Держава взяла її під охорону ще у 1963 році, а у 2024-му об’єкт внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
До пожежі храм мав вигляд тризрубної дерев’яної споруди, характерної для традиційної сакральної архітектури Закарпаття. Водночас під час огляду руїн з’ясувалося, що за останні десятиліття церква зазнала численних змін, які істотно вплинули на її первісний вигляд.
Зокрема, без погодження з органами охорони культурної спадщини:
- до входу прибудували критий ґанок
- дахи перекрили бляхою
- дерев’яні зруби зашили дошками
- інтер’єр закрили фанерою та частково гіпсокартоном
Ці зміни систематично відбувалися з середини 1990-х років і, за висновками фахівців, могли стати одним із чинників, що посилили руйнівний ефект пожежі.
Наразі, щоб визначити, чи придатні залишки стін і конструктивних елементів до реставрації, необхідно провести інженерно-конструкторські дослідження. Вони мають включати обмірні креслення та складання акту втрат.
Матеріали проведеного моніторингу департамент культури планує передати до Міністерства культури України. Саме там ухвалюватимуть подальші рішення щодо збереження або відновлення зруйнованої святині.
Залишити коментар