Після річної перерви. Україна відновила експорт до Китаю одного з товарів — найбільше його у нас купує ЄС

Україна після річної перерви знову відправила соєвий шрот до Китаю. Перші обсяги з’явилися на цьому напрямку у листопаді та стали лише другим зафіксованим випадком постачання цього продукту на китайський ринок.

За підсумками місяця до КНР було експортовано близько 1 тис. тонн українського соєвого шроту. Водночас основний потік цього товару традиційно залишився в Європі.

Листопад став рекордним для експорту соєвого шроту загалом. Обсяги зросли на 26% порівняно з жовтнем і досягли 158 тис. тонн. Це на 5% перевищило попередній максимум у 150,5 тис. тонн, який фіксували в липні.

Європейський Союз зберіг статус ключового покупця українського шроту. Саме на цей напрямок припало 71% усього місячного експорту.

Окрім ЄС, у листопаді український соєвий шрот постачали й до інших країн. Зокрема, близько 16 тис. тонн було відвантажено до Туреччини, ще 11 тис. тонн – до Єгипту.

Загалом за період вересень – листопад 2025/2026 маркетингового року Україна експортувала 391 тис. тонн соєвого шроту. Це більш ніж удвічі перевищує показник за аналогічний період попереднього сезону.

Зростання попиту з боку Євросоюзу позначилося й на цінах. На експортному напрямку на умовах DAP-західний кордон у жовтні – листопаді вони піднялися до максимальних значень з початку року – 365 – 385 доларів за тонну.

Розширення географії поставок відбувається поступово. Ще в серпні Україна відновила експорт соєвого шроту до Єгипту, а в листопаді вперше за рік з’явилися відвантаження до Китаю.

На цьому тлі показовими залишаються й результати попереднього маркетингового сезону для інших культур. У сезоні 2024/2025, який завершився 30 червня 2025 року, Україна експортувала майже 2,25 млн тонн ячменю на суму 394 млн доларів при виробництві 5,6 млн тонн.

Тоді Китай став найбільшим імпортером українського ячменю, закупивши 708 тис. тонн. Друге місце посіла Лівія з показником 323 тис. тонн, третє – Іспанія, яка імпортувала 254 тис. тонн.

Повернення соєвого шроту на китайський ринок, навіть у невеликих обсягах, фіксує важливий сигнал для українських експортерів і підтверджує зростання інтересу до вітчизняної переробленої агропродукції.