У багатьох закарпатських домогосподарствах цієї осені завирувала малопомітна, але небезпечна боротьба. Миші й щурі масово просочуються у підвали, пивниці та господарські споруди, нищать запаси на зиму і водночас несуть загрозу інфекцій, що вже призвели до летальних випадків у регіоні.
Господарі стверджують, що кількість шкідників зросла стрімко, а їхня активність стала майже неконтрольованою. Усе частіше можна почути від розгублених селян:
“Вони вже дістали! Жеруть все підряд”.
Зимове похолодання загнало гризунів у людські оселі, але цього року проблема вийшла далеко за межі звичних сезонних труднощів.
Знищені запаси і витрати на тисячі гривень
Закарпатці втратили вже чимало продуктів – зерно, коренеплоди, крупи, консервацію. Утрачають усе, що зберігають у підвалах. Для багатьох родин це стратегічні запаси, сформовані ще з літа.
Щомісяця власники домів докуповують нові пастки, хімічні засоби чи приманки, витрачаючи від однієї до трьох тисяч гривень. Проблема в тому, що значна частина доступної в магазинах отрути вже не працює так, як раніше – гризуни виробили стійкість до популярних препаратів. Тож господарям доводиться експериментувати з дорожчими засобами й комбінувати їх із народними методами.
Лептоспіроз – реальна небезпека для життя
Окрім матеріальних збитків, навала мишей і щурів несе значно серйозніший ризик – поширення лептоспірозу. Цю інфекцію переносять саме гризуни, а збудник потрапляє у воду й харчі через їхню сечу.
На Закарпатті у 2025 році вже зафіксовано випадки лептоспірозу з летальними наслідками. Один із них – на території Мукачівської міської громади. Епідеміологи наголошують: у регіоні з щільною забудовою навіть один смертельний випадок – серйозний сигнал для всіх мешканців.
Чому шкідників стало більше
Фахівці пояснюють: похолодання, відкрите сміття, недотримання санітарних норм і легкий доступ до харчових залишків створили ідеальні умови для швидкого розмноження гризунів. До руйнування запасів додається ще одна небезпека – миші й щурі гризуть електропроводку та утеплювач, провокуючи короткі замикання, псування комунікацій і ризик пожеж.
Дератизація у громадах
До боротьби з нашестям долучилися місцеві громади та фахівці Центрів контролю та профілактики хвороб. Весною та восени 2025 року в регіоні провели планові дератизаційні роботи.
- Ужгородська міська територіальна громада
- Мукачівська міська територіальна громада
- Чопська міська територіальна громада, де реалізують спеціальну програму дворазової суцільної дератизації
У цих громадах обробляють комунальні будівлі, території загального користування, підвали та місця підвищеного ризику накопичення гризунів.
Як убезпечити себе та дім
Епідеміологи й надалі попереджають про ризики і закликають закарпатців ретельно дотримуватися правил безпеки:
- Герметично закривати отвори та щілини у будинках
- Зберігати продукти у щільно закритих контейнерах
- Уникати контакту з місцями, де можуть бути сліди гризунів
- Під час прибирання користуватися захисними рукавичками
Фахівці наголошують: своєчасна профілактика й санітарні заходи – найефективніший спосіб зменшити ризики та не допустити подальшого поширення небезпечної інфекції.
Залишити коментар