Закарпатська область продемонструвала один із найвищих показників економічної стійкості в країні. За підсумками 2025 року регіон посів почесне третє місце за темпами зростання бюджетних надходжень, поступившись лише Київській (+22,8%) та Волинській (+22,2%) областям.
Загалом до загального фонду зведеного бюджету краю надійшло 12 366,6 млн грн, що на 21% перевищує показники попереднього року. Детальний аналіз фінансової ситуації представила Юлія Траньович, консультантка з бюджетних питань Асоціації міст України в Закарпатській області.

“Упродовж 2025 року до загального фонду зведеного бюджету Закарпаття надійшло понад 12,3 мільярда гривень податків та зборів. Такий приріст є одним із найбільших по Україні – ми зафіксували позитивну динаміку на рівні 21% відносно 2024 року.”
Основним фундаментом регіональної скарбниці традиційно залишається податок на доходи фізичних осіб, який формує 58% усіх надходжень. Решту структури доходів розподілили між собою єдиний податок (12%), акциз (9%) та плата за землю (7%).
Значний ривок відбувся завдяки активізації приватного сектору та туристичної сфери. Найбільш відчутне зростання продемонстрували такі джерела:
- Податок на прибуток приватних підприємств – приріст 84%
- Збір за місця для паркування – збільшення на 79%
- Туристичний збір – зростання на 38%
- Акцизний податок – плюс 36% до попередніх показників
Водночас не всі галузі показали позитивну статистику. Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів скоротилася на 10,3%, а доходи від надання адміністративних послуг зменшилися на 1,3% порівняно з 2024 роком.
Географія фінансового успіху в межах самої області виявилася нерівномірною. Справжніми лідерами за темпами наповнення бюджетів стали п’ять громад:
- Синевирська сільська громада – вражаюче зростання на 94%
- Ставненська сільська – на 69%
- Жденіївська селищна – на 59%
- Тур’є-Реметівська сільська – на 54%
- Перечинська міська – на 53%
Попри загальний оптимізм, доходи п’яти територіальних громад навпаки скоротилися. Експерти пояснюють це об’єктивними факторами. Однією з ключових причин фінансового спаду в гірській місцевості стало припинення сплати земельного податку Карпатським біосферним заповідником у 2025 році, що суттєво вдарило по місцевих кошторисах.








Залишити коментар