З початку 2026 року держава різко посилила економічну політику на користь українського виробника. Усі чинні програми підтримки бізнесу збережено, але до них додали нові інструменти – від страхування воєнних ризиків до фактичної заборони експорту сировини.
Про ухвалені рішення в межах політики “Зроблено в Україні” повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський. Зміни охоплюють держзакупівлі, страхування, гранти, експорт і вихід на зовнішні ринки.
Одним із ключових напрямів залишається локалізація у державних закупівлях. Із січня мінімальна частка української складової у товарах, що закуповуються за бюджетні кошти, зросла з 25% до 30%.
Ці вимоги стосуються автобусів, трамваїв, спецтехніки, енергетичного обладнання та іншої продукції. Держава зберігає довгострокову мету – довести рівень локалізації до 40% до 2030 року.
Паралельно розширено перелік товарів, виробники яких отримують пріоритет у тендерах. Йдеться про:
- ліфти;
- електротехніку;
- трактори;
- труби;
- металоконструкції.
Таким чином бюджетні кошти мають напряму підтримувати українські заводи, а не іноземних постачальників.
Ще одна принципова новація – запуск державного страхування майна від воєнних ризиків через Експортно-кредитне агентство. На цю програму в бюджеті-2026 передбачено 1 млрд грн.
Механізм працює у двох форматах.
- Для підприємств у прифронтових регіонах передбачена пряма компенсація збитків від обстрілів. Вартість страхування становить 0,5% від суми, а максимальна виплата – до 10 млн грн.
- Для бізнесу по всій країні держава компенсує частину страхових премій, щоб зробити комерційне страхування доступнішим. Ліміт такої підтримки – до 1 млн грн.
“Держава вперше системно заходить у страхування воєнних ризиків для бізнесу”, – зазначив Дмитро Кисилевський.
Паралельно уряд зробив жорсткий крок у сфері експорту. Запроваджено нульові квоти, що фактично означає заборону на вивезення окремих видів сировини.
- брухт чорних і кольорових металів;
- промислова деревина та дрова.
Це рішення спрямоване на відхід від сировинної моделі економіки. Ліс має перероблятися на меблі всередині країни, а металобрухт – на продукцію з високою доданою вартістю.
Фінансова підтримка малого бізнесу також стала ширшою. У програмі “Власна справа” максимальний розмір мікрогранту збільшено з 250 тис. до 350 тис. грн.
Окремо запроваджено можливість повторного отримання гранту для підприємців, які успішно реалізували перший проєкт і планують розширення.
Змінено й умови для ветеранів.
- Гранти до 1 млн грн доступні ветеранам і їхнім дружинам або чоловікам.
- До переліку отримувачів додано також батьків та повнолітніх дітей ветеранів.
Ще один блок змін стосується просування українських виробників за кордоном. Уперше за багато років держава фінансуватиме участь бізнесу у великих міжнародних виставках.
У бюджеті-2026 на створення національних стендів передбачено 50 млн грн. Це дозволить компаніям виходити на зовнішні ринки без значних витрат на маркетинг.
Сукупно ці рішення формують нову модель державної підтримки – з жорсткішими обмеженнями для експорту сировини та ширшим набором інструментів захисту й стимулювання для українського виробництва.
Залишити коментар