В Ужгороді відбувся скорботний захід на вшанування жертв голодоморів – біля монументу «Свіча пам’яті» зібралися представники влади, духовенства, силових структур і мешканці міста. Люди згадували мільйони українців, знищених штучними голодами ХХ століття.
Голодомор 1932-1933 років, який разом із голодами 1921-1923 та 1946-1947 років став однією з найбільших трагедій в історії України, був спланованим злочином тоталітарного режиму. Його визнали геноцидом українського народу на державному рівні понад тридцять країн світу.
Український інститут національної пам’яті нагадує – у пікові місяці 1932-1933 років щохвилини гинули 24 людини. За годину – 1440. За добу – 34 560. Лише за два роки було знищено 4,5 мільйона українців. Ці цифри не дають забути про масштаби національної трагедії та про те, що за кожним числом – людське життя.
Сьогодні, коли триває війна, ці історичні рани звучать особливо гостро. У промовах підкреслювали, що сучасна росія як спадкоємиця тоталітарного режиму знову чинить злочини проти українського народу, намагаючись зламати і залякати країну. Та, як наголошували виступаючі, Україна вистоїть – світло переможе темряву, а правда і життя не будуть знищені.
На площі перед монументом зібралися керівники області й міста, іноземні дипломати, військові, представники силових структур, духовенство, громадські активісти, студенти та школярі. Присутні водночас із усією країною вшанували загиблих хвилиною мовчання.
Після цього духовенство об’єдналося в екуменічній молитві за упокоєння душ мільйонів українців, що стали жертвами голодоморів. Учасники заходу запалили свічки – символ пам’яті й незгасного світла, що протистоїть мороку.
Студентський хор Академії культури і мистецтв виконав тужливі пісні, під які до підніжжя монументу покладали лампадки та колоски – знак скорботи і водночас життя, що проростає попри тягар трагедії.
Вічна пам’ять невинним жертвам голодоморів.
Залишити коментар