За кожним виходом на татамі ховаються місяці виснажливої праці та суворої дисципліни. Дев’ятнадцятирічна ужгородка Амалія Зайцева присвятила кіокушин карате вже чотири роки, здобувши звання кандидатки у майстри спорту. Вона встигла випробувати себе на турнірах не лише в Україні, а й на міжнародній арені, зокрема у Польщі.
Крім власної боротьби, Амалія вже рік виступає у ролі наставниці для молодших бійців. Про шлях від першого спарингу до тренерства та внутрішні перетворення спортсменка розповіла в інтерв’ю.
- Чому вибір припав саме на спорт?
– Для мене це шлях мотивації та енергії. Я навіть не розглядала інших варіантів для себе.
- Чим привабило саме кіокушин карате?
– Це один з найбільш жорстких та витривалих стилів. Мене вабили справжні виклики. Хотілося перевірити власні межі та характер.
- Яким був твій найперший бій?
– Це відбулося у Мукачеві. Хоча поєдинок тривав лише півтори хвилини, за емоціями він здався цілою вічністю. Я дуже хвилювалася тоді. Але саме цей дебют навчив вірити у свої сили.
- Як змінилося твоє життя завдяки карате?
– Я стала значно відповідальнішою. Тепер легше долаю труднощі, адже розумію: якщо витримуєш складні спаринги, то впораєшся з будь-якими життєвими проблемами.
- Яка з перемог є найбільш знаковою?
– Кожна з них особлива. Підготовка займає до п’яти місяців. Це колосальна психологічна та фізична робота, тому спортсмен має бути цілісним.
- Що найбільше дратує у спорті?
– Стереотипи щодо дівчат. Доводиться чути безглузді запитання про травми чи поради обрати танці. Насправді карате – це про саморозвиток, а не про стать.
- Чи виникало бажання залишити все?
– Так, і це траплялося неодноразово. Важливо дозволити собі емоції, відпочити, а потім повернутися з новими силами.
- Які риси притаманні гарному тренеру?
– Щирість є головною. Діти миттєво бачать фальш. Також потрібні терпіння та любов до них.
- Що дивує у твоїх учнях?
– Вони тонко відчувають настрій людини. Найбільше зворушує, коли діти щиро хочуть бути схожими на тебе.
- У чому твоя головна мотивація?
– Мене надихають власні цілі та успіхи моїх учнів.
- Порада дівчатам, які вагаються?
– Боятися — це цілком нормально. Просто варто піти на тренування. Це єдиний спосіб дізнатися, чи це справді твоє.
Залишити коментар