Український уряд готує масштабні зміни для любителів закордонного шопінгу. Податковий комітет Верховної Ради вже підтримав законопроєкт №15112-1, який скасовує ліміт у €150 для безподаткового ввезення товарів. Це рішення є частиною зобов’язань перед МВФ. Наразі документ очікує на фінальний розгляд у парламенті.
Бюджетні втрати від нинішньої системи вражають. За прогнозами, у 2026 році держава може недоотримати 27 млрд грн ПДВ. Про це повідомляє Спілка українських підприємців. Тим часом обсяги пільгових посилок стрімко зростають. Щороку цей показник збільшується на 50%.
Китайські маркетплейси наразі домінують на ринку. У 2025 році Temu, Aliexpress та Cainiao забезпечили 74% усіх відправлень. Це понад 55 млн посилок. Польські компанії, як-от Answear чи Modivo, займають близько 20%. Найчастіше українці замовляють одяг, взуття та електроніку.
Держава прагне вирівняти умови для всіх. Українські магазини сплачують податки повністю. Водночас іноземні товари часто потрапляють до покупця без ПДВ. Нова реформа має ліквідувати цей розрив. Це стимулюватиме внутрішнє виробництво товарів.
Нові правила передбачають суттєві зміни у вартості. Податок для посилок із нульовою вартістю включатиме 10% мита та 20% ПДВ. Мінфін очікує на 10 млрд грн додаткових надходжень щороку. Ці кошти планують спрямувати на сектор оборони. Економісти прогнозують позитивний ефект для макростабільності.
Мільярдні втрати бюджету та домінування Китаю
Для бізнесу це шанс на чесну гру. СЕО Intertop Сергій Бадрітдінов вважає, що кожна посилка без ПДВ — це втрачений продаж для вітчизняного ритейлу. Товари на іноземних сайтах зараз дешевші на 20%. Про це зазначає керівник мережі Цитрус Артем Шевченко. Він прогнозує зростання внутрішніх продажів.
Існують і певні винятки для громадян. Некомерційні посилки чи подарунки до €45 не оподатковуватимуться. Проте за парфуми, каву чи чай доведеться платити ПДВ навіть за мінімальної ціни. Євросоюз також готує схожі, але жорсткіші заходи. З 2026 року там запровадять фіксоване мито.
Логістичні компанії вже готуються до змін. Нова пошта та Укрпошта обговорюють технічні аспекти з владою. Потрібна глибока ІТ-інтеграція з митними сервісами. Оператори готові впроваджувати брокерські послуги для клієнтів. Важливо мінімізувати незручності для звичайних покупців.
Ризики переходу в “тінь” залишаються актуальними. У Новій пошті припускають перерозподіл потоків через неофіційні канали доставки. Однак досвід ЄС демонструє відсутність системного зростання контрабанди. Належне адміністрування має вирішити цю проблему. Це кажуть в Американській торговельній палаті.
Вплив на конкуренцію та локальне виробництво
Запровадження податку матиме протекціоністський ефект. В Україні працюють тисячі виробників взуття та іграшок. Реформа підштовхне споживачів повертатися на українські майданчики. Це сприятиме інвестиціям у логістику та ритейл. Рівні умови — головна вимога асоціацій.
Частина людей може відмовитися від замовлень. Подорожчання імпорту неминуче знизить попит на певні категорії. Багато залежатиме від зручності закордонних платформ. Якщо ціна стане занадто високою, клієнти оберуть місцевий продукт. Це природний процес регулювання ринку.
Реформа не запрацює миттєво. Навіть після голосування у 2026 році потрібен час на підготовку. За даними Міністерства фінансів, нові норми почнуть діяти з 1 січня 2027 року. Бізнес та митниця мають рік на адаптацію.
Реформа виглядає неминучим кроком. Україна синхронізує своє законодавство з європейськими стандартами. Головна мета — наповнення бюджету та підтримка власного виробника. Час дешевих посилок без податків добігає кінця.
Цей крок зміцнить економіку країни. Додаткові мільярди допоможуть фінансувати безпекові потреби під час війни. Бізнес готовий до нових правил гри. Покупцям варто готуватися до оновлених цінників.
Залишити коментар