Два десятиліття спроб побудувати потужний європейський безпілотник великого класу завершилися черговим фіаско. Головна надія континенту – спільний проект Eurodrone – остаточно загрузла у бюрократичному болоті. Замість обіцяного 2025 року, запуск системи тепер прогнозують не раніше 2031-го. Поки терміни зсуваються в майбутнє, Франція вже почала тихо готувати шляхи до відступу.
Такі невтішні висновки містяться у березневій доповіді Міжнародного інституту стратегічних досліджень “UAVs: ISR, Deterrence and War” за 2026 рік. Аналітики констатують: спроби європейців створити власний апарат класу MALE перетворилися на нескінченну низку невдач.
Хроніка європейського безпілотного безсилля виглядає як список марно витрачених мільярдів. Проект Telemos розпався через рік після анонсу, а Talarion, над яким працював гігант EADS, просто не підійшов жодному із замовників. Німецька історія ще сумніша: амбітний Euro Hawk закрили у 2013 році через неможливість сертифікації, а спроба замінити його американським MQ-4C Triton також провалилася у 2020-му. Європа роками наступає на одні й ті самі граблі вартості та бюрократії.
Eurodrone мав змінити цей сценарій і стати символом оборонної незалежності. У 2015 році Берлін, Париж та Рим об’єднали зусилля, а згодом підписали контракт на 7 мільярдів євро. Напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у лютому 2022-го, угоду з Airbus фіналізували, розраховуючи побачити дрони у військах вже за три роки. Проте реальність виявилася іншою.
Дедлайни посипалися як картковий будинок: спочатку 2028 рік, а тепер і 2031-й. Важливий аудит проекту, запланований на травень 2025 року, змогли завершити лише восени. До того часу французький уряд вже почав активно опрацьовувати “план Б”, оскільки довіра до загальноєвропейського довгобуду була підірвана остаточно.
Французький запасний варіант матеріалізувався у вигляді національної програми. У середині 2025 року відомство DGA залучило п’ятьох розробників:
- AURA AERO;
- Daher;
- FLY-R;
- SE Aviation;
- Turgis Gaillard.
Ці компанії мають представити прототипи вже у 2026 році, щоб отримати серійну машину до 2030-го. Хоча офіційно Париж не називає це вбивцею Eurodrone, терміни та завдання говорять самі за себе.
Проте найголовніша проблема навіть не в затримках, а у застарілій концепції. Досвід бойових дій в Україні довів, що традиційні дрони MALE – класу стають легкою здобиччю для ППО вже за 40 кілометрів до лінії фронту. Жодна європейська розробка не створювалася з урахуванням настільки щільного вогню та насиченості засобами радіоелектронної боротьби.
Сьогодні консорціум Airbus намагається знайти для свого дітища хоч якесь застосування, щоб виправдати витрачені кошти. Замість ударних місій розглядаються допоміжні ролі:
- морське патрулювання та радіорозвідка;
- функції раннього попередження;
- використання як платформи для крилатих ракет;
- перехоплення “Шахедів” дешевими боєприпасами.
Наразі єдиною європейською країною, що змогла випустити ефективний MALE-безпілотник, залишається Туреччина. Решта гравців змушені ставати в чергу за американськими MQ-9 Reaper. Список клієнтів США зростає: від Британії та Іспанії до Данії, яка приєдналася у серпні 2025-го. Старий Світ залишається критично залежним від Вашингтона в сегменті озброєнь, який вже давно став базовим для сучасної війни.
Залишити коментар