Механізм підтримки українських шукачів притулку в Європейському Союзі може бути пролонгований уже на шостий рік. Офіційний Брюссель знову повернувся до розгляду долі Директиви про тимчасовий захист (TPD), яка стала ключовим інструментом порятунку для мільйонів людей.
Спеціальний правовий режим було активовано ще у березні 2022 року як відповідь на повномасштабну російську агресію. Цей документ дозволив громадянам України легально жити та працювати в країнах ЄС, оминаючи тривалі бюрократичні лабіринти стандартної процедури отримання статусу біженця.
Хоча Директива створювалася як тимчасовий і надзвичайний крок, реалії війни змушували європейських лідерів регулярно переглядати терміни її дії. Наступного тижня очікується новий раунд технічних консультацій за участю дипломатів, де обговорять конкретні умови та категорії осіб, на яких поширюватиметься майбутнє продовження. Такі плани випливають із внутрішніх документів Ради ЄС.
Раніше в кулуарах Євросоюзу панувала ідея “скоординованого переходу”. Стратегія передбачала поступове завершення програми та стимулювання українців до переходу на стабільніші форми перебування – посвідки на проживання через роботу чи навчання, або ж сприяння їхньому поверненню додому за безпечних умов.
Проте практика показала, що цей процес гальмує. Згідно з аналітичними даними, кількість людей, які змінили статус на довгостроковий, залишається вкрай низькою. Ситуацію ускладнює і те, що правові можливості для такого переходу в різних державах-членах ЄС суттєво відрізняються: доки одні країни вже мають готові алгоритми виходу з режиму TPD, інші досі не напрацювали зрозумілих процедур.
Статистика свідчить про масштаб виклику: на сьогодні під парасолькою тимчасового захисту перебувають близько 4,35 мільйона українців. Основними країнами-реципієнтами залишаються:
- Німеччина, яка прийняла понад 25% усіх переміщених осіб;
- Польща, де перебуває 22,3% втікачів від війни;
- Чехія, що стала прихистком для близько 10% українців.
У межах нових дискусій розглядається ідея трансформації Директиви у так званий “залишковий статус”. Такий формат міг би стати гарантованою мережею безпеки для найбільш вразливих груп населення або для тих, хто через певні обставини поки не може претендувати на інші типи ПНП.
Залишити коментар