Закарпатська Рахівщина могла стати домівкою для другого Буковеля, кардинально змінивши економічний ландшафт регіону. Проте сьогодні реальність села Чорна Тиса – це розбитий асфальт та інфраструктурний застій, що різко контрастує з ідеальними трасами успішних курортів-сусідів.
Контраст між “тим, що є” і “тим, що могло бути”, вражає. З одного боку – глибокі калюжі та старі дерев’яні хати Чорної Тиси, з іншого – сучасні під’їзди до туристичних центрів. Ця прірва стала результатом багаторічного протистояння між великим капіталом та екологічними активістами.
Історія розпочалася у 2016 році, коли тодішній очільник Закарпатської ОДА Геннадій Москаль озвучив плани власників Буковеля розширити мережу на територію області. Проєкт “Свидовець” вражав розмахом:
- територія площею понад 1400 гектарів;
- лижні траси загальною довжиною 230 кілометрів;
- 33 сучасні канатні дороги;
- інфраструктура з 60 готелів та 120 ресторанів;
- можливість приймати до 28 тисяч гостей одночасно;
- створення близько 5000 нових робочих місць.
Інвестори обіцяли не лише відпочинок, а й тотальне оновлення комунікацій та доріг, що мало б дати потужний імпульс для Тячівщини та Рахівщини.
Юридичний фінал екологічного протистояння
Проти будівництва миттєво виступили активісти руху Free Svydovets та фахівці організації “Екологія-Право-Людина”. Головними аргументами захисників природи стали загрози для Смарагдової мережі Європи, куди входять місцеві праліси та високогірні полонини. Екологи наголошували на ризиках для рідкісних екосистем та неминучому порушенні водного балансу всього Карпатського регіону.
Судова тяганина тривала сім років. Крапку в цій справі 9 жовтня 2024 року поставив Верховний Суд, який остаточно скасував детальний план території. Це рішення є остаточним і не підлягає оскарженню, що фактично заморожує проєкт у його нинішньому вигляді.
Поки на Закарпатті тривали суди, сусідня Львівщина демонструє зовсім іншу динаміку. Біля Славського активно зводять GORO Mountain Resort – масштабний всесезонний комплекс. Лише у лютому 2026 року обласна рада погодила передачу 176 гектарів лісу під цей об’єкт. Початкові інвестиції сягають 140 мільйонів євро, а загальна вартість проєкту оцінюється в 1,5 мільярда доларів. Цікаво, що активність львівських екологів щодо цього об’єкта наразі є мінімальною.
Ціна збереженої природи для місцевих громад
Для мешканців Чорної Тиси відмова від великого проєкту означає продовження боротьби за виживання. Туристи здебільшого оминають село, надаючи перевагу розвиненим Славському чи Буковелю. Рахівщина залишається сировинним краєм, де люди змушені шукати заробітку за кордоном через брак внутрішніх вакансій.
Економіст та фахівець із туризму Олег Сікора так оцінює ситуацію:
“Проєкт «Свидовець» мав екологічні прорахунки, проте він обіцяв тисячі робочих місць та значні інфраструктурні вкладення. Ми отримали компроміс: природа вціліла, але міграція населення триває. Необхідний баланс між екосистемою та розвитком туризму, щоб дати людям заробіток без шкоди горам.”
Зараз Свидовець зберігає свій дикий статус, що є безперечним бонусом для прихильників екстремального відпочинку та “чистої” природи. Питання лише в тому, чи зможе регіон адаптуватися до нових умов через екотуризм чи розвиток полонинського господарства. Поки що вибір на користь збереження екосистеми залишив місцевих жителів наодинці з розбитими шляхами та спогадами про нереалізований мільярдний проєкт.
Залишити коментар