Минулий, 2025 рік, став своєрідним етапом підготовки до тектонічних зрушень у фіскальній політиці держави. Україна, виконуючи зобов’язання перед МВФ, ЄС та ОЕСР, впритул наблизилася до впровадження системних змін, які вже цьогоріч диктуватимуть умови роботи для підприємців.
Хоча значна частина ініціатив пройшла лише перше читання або перебуває на стадії перезапуску, загальний вектор зрозумілий: фінальні рішення з’являться після затвердження нормативної бази. Розглянемо детально, до чого саме готуватися бізнесу та як адаптуватися до нових реалій.
Однією з найбільш резонансних ініціатив Мінфіну стала вимога щодо обов’язкової реєстрації платниками ПДВ тих фізичних осіб-підприємців, чий річний оборот перевищує 1 мільйон гривень. Цей крок є прямим наслідком домовленостей з МВФ, спрямованих на розширення податкової бази та мінімізацію схем ухилення від сплати податків.
На даному етапі тривають активні консультації між урядовцями та представниками бізнесу, однак дедлайн вже окреслено — законодавче оформлення змін очікується до кінця березня 2026 року. Варто зауважити, що проєкт охоплює абсолютно всі операції з продажу товарів і послуг, не оминаючи й онлайн-торгівлю через маркетплейси та додатки.
Для бізнесу це означає суттєві трансформації:
- зростання загального податкового навантаження;
- ускладнення процесу адміністрування ПДВ;
- підвищення ризиків блокування податкових накладних;
- необхідність залучення професійного бухгалтера навіть для малих підприємств.
Експерти радять не чекати останнього моменту, а діяти на випередження:
- проаналізуйте історію оборотів за останні 12 місяців для прогнозування необхідності реєстрації платником ПДВ;
- адаптуйте системи обліку для коректного виокремлення податкових зобов’язань;
- залучіть фахівців для прорахунку впливу ПДВ на вашу фінансову модель;
- ретельно перевіряйте контрагентів на наявність ризикових критеріїв, аби уникнути проблем з накладними.
Зелене світло для законопроєктів щодо приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) відкриває перед Україною двері до швидких і дешевих транзакцій без зайвих посередників. Проте цей процес — це не лише про зручність, а й про так звану “фінансову євроінтеграцію”, деталі якої були оновлені у грудні 2025 року.
Найбільше дискусій викликала норма про створення реєстру банківських рахунків фізичних осіб. Після хвилі критики уряд змінив концепцію: реєстр фіксуватиме лише факт наявності рахунку та його власника без доступу до балансів чи руху коштів, а розпорядником даних виступить Мінфін, а не податкова служба.
Зміни несуть двоякий ефект:
- суттєве здешевлення та пришвидшення євро-платежів для експортерів та імпортерів;
- абсолютна прозорість фінансів — використання особистих карток для бізнесу стає критичним ризиком;
- посилений моніторинг транскордонних доходів у межах обміну інформацією;
- жорсткіші вимоги до комплаєнсу та пояснення економічної суті операцій.
Щоб уникнути неприємних сюрпризів, підприємцям варто:
- провести повний аудит активних рахунків, особливо тих, що залучені в міжнародних переказах;
- чітко розмежувати особисті фінанси та бізнес-потоки;
- переглянути платіжні моделі для максимальної вигоди від низьких комісій SEPA.
“Податок на платформи”: Uber, Glovo та OLX виходять з тіні
Ще 27 серпня 2025 року Кабмін підтримав законопроєкт, який імплементує європейські директиви DAC7. Мета документа — легалізація “економіки платформ” через автоматичний обмін інформацією про доходи користувачів таких сервісів, як Bolt, Booking, Uber чи Glovo.
Згідно з проєктом, цифрові гіганти зобов’язані передавати дані про заробітки таксистів, кур’єрів та продавців. Ставка податку становитиме 10% (сумарно 5% ПДФО та 5% військового збору). Виняток зроблено лише для дрібних продажів сумою до 12 прожиткових мінімумів на рік. Очікується, що вже у 2026 році це принесе бюджету до 14 млрд грн, адже ухвалення закону є вимогою МВФ.
Наслідки для ринку будуть відчутними:
- втрата анонімності доходів, отриманих через онлайн-сервіси;
- платформи стають частково відповідальними за податкову прозорість користувачів;
- чітке розмежування між разовим продажем особистих речей та системним бізнесом;
- збільшення фіскального навантаження на самозайнятих осіб та мікробізнес.
Рекомендації для тих, хто працює через платформи:
- підготуйте актуальні дані (ІПН, реквізити) при реєстрації або оновленні профілю;
- ведіть власний облік продажів для контролю звітності;
- для торгівлі на маркетплейсах доцільно вести окремий облік доходів.
Криптовалюти: легалізація на паузі
У вересні 2025 року парламент зробив перший крок до легалізації ринку віртуальних активів, підтримавши законопроєкт 10225-д. Документ пропонує пільговий період оподаткування протягом першого року: 5% ПДФО плюс 5% військового збору з прибутку. Надалі ставка зросте до стандартних 18% плюс збір.
Головним каменем спотикання, що гальмує остаточне ухвалення, залишається невизначеність із регулятором — влада досі обирає між НБУ, НКЦПФР та Мінцифрою.
Що це змінить для власників криптоактивів:
- закінчення ери “сірої зони” для криптооперацій;
- оподаткування саме різниці між купівлею та продажем (прибутку), а не всього обороту;
- посилення нагляду через біржі та провайдерів послуг;
- необхідність правильного структурування активів у бізнес-процесах.
Інвесторам варто вже зараз:
- ретельно документувати всі транзакції та вартість придбання активів;
- розділяти інвестиційну діяльність та операційний бізнес;
- уважно стежити за фінальною редакцією закону, яка може зазнати змін.
Перевірки бізнесу: курс на ризикоорієнтованість
Держава анонсує зміну парадигми контролю — перехід від каральних методів до превентивних. У 2026 році планується остаточне впровадження ризикоорієнтованого підходу, покликаного зменшити тиск на сумлінних підприємців.
Ключові новації у сфері перевірок:
- зменшення кількості візитів контролерів до бізнесу з низьким рівнем ризику;
- запровадження механізму добровільного аудиту без застосування штрафів;
- заборона на зупинку діяльності компанії без відповідного рішення суду;
- підвищення значущості якісного документування всіх процесів.
Щоб мінімізувати стрес від спілкування з держорганами:
- виправляйте системні помилки в обліку завчасно, а не перед приходом інспекторів;
- приведіть у відповідність КВЕДи до вашої фактичної діяльності;
- фіксуйте будь-яку комунікацію з представниками контролюючих органів.
Сучасні податкові ініціативи — це комплексна реформа, націлена на прозорість та інтеграцію у західні стандарти. Підприємцям слід сприймати ці нововведення не як окремі події, а як елементи глобальної трансформації економіки, до якої краще підготуватися заздалегідь.
Залишити коментар