Китай уперше наблизився до відтворення ключової технології сучасної напівпровідникової галузі, яку десятиліттями контролював Захід. У закритій лабораторії в Шеньчжені створено робочий прототип EUV-літографічної машини — інструмента, без якого неможливе виробництво найсучасніших чипів.
Проєкт, який у китайських урядових колах уже неофіційно порівнюють із «Манхеттенським», став кульмінацією шестирічної державної програми з досягнення технологічної самодостатності. Його реалізація відбувалася в умовах суворої секретності та жорстких західних санкцій.
За інформацією Reuters, робочий прототип було завершено на початку 2025 року. Машина займає майже весь виробничий цех і нині перебуває на етапі тестування. Повноцінні чипи вона ще не виготовляє, однак уже здатна генерувати екстремальне ультрафіолетове випромінювання — критичний компонент EUV-літографії.
EUV-технологія є серцем сучасних процесорів для систем штучного інтелекту, смартфонів і новітніх видів озброєння. Саме вона дозволяє формувати транзистори завтовшки у тисячі разів менші за людську волосину.
Дотепер єдиною компанією, яка змогла довести EUV до комерційного рівня, залишалася нідерландська ASML. На це знадобилося майже два десятиліття розробок і мільярдні інвестиції. Китайський прорив багато в чому став можливим завдяки людям, які раніше працювали саме там.
За даними джерел Reuters, ядро проєкту в Шеньчжені сформували колишні інженери ASML. Вони займалися зворотним інжинірингом західних систем. Частина фахівців працює під вигаданими іменами та з фальшивими документами, а сам проєкт офіційно має статус важливого для національної безпеки.
Агресивний рекрутинг став частиною державної стратегії, запущеної у 2019 році. Китай пропонував:
- разові бонуси у 3–5 млн юанів;
- житлові субсидії та пільги;
- пом’якшення вимог до громадянства для окремих спеціалістів.
Особливий акцент робився на пенсіонованих або напівпенсіонованих інженерах, які володіють критичними знаннями, але мають менше юридичних обмежень. За інформацією Reuters, деяким натуралізованим громадянам інших країн навіть дозволяли зберігати подвійне громадянство, попри формальну заборону в КНР.
Проєкт вписаний у ширшу напівпровідникову стратегію Пекіна, яку координує Центральна комісія з науки й технологій КПК під керівництвом Дін Сюесяна — одного з найближчих соратників Сі Цзіньпіна.
Ключову роль у практичній реалізації відіграє Huawei. Компанія відповідає за координацію ланцюга постачання — від дизайну чипів і обладнання до інтеграції в кінцеві продукти, зокрема смартфони. За словами джерел, залучені співробітники Huawei часто живуть безпосередньо на території фабрик і лабораторій, із жорсткими обмеженнями на зв’язок і мінімальними контактами між командами.
Втім, технологічний розрив із Заходом залишається відчутним. Найбільшим вузьким місцем є надточна оптика — дзеркальні системи, які для ASML виготовляє німецька Carl Zeiss. Ці компоненти створюються місяцями й мають працювати з плазмою температурою близько 200 000 °C. Саме вони досі є слабкою ланкою китайського прототипу.
Разом із тим інститути Китайської академії наук уже досягли прогресу в інтеграції EUV-світла в оптичну систему, що й дозволило запустити установку в тестовому режимі.
Паралельно Китай активно обходить експортні обмеження через вторинні ринки. Компоненти зі старих машин ASML, а також обладнання Nikon і Canon, яке підпадає під санкції, закуповуються через мережу посередників та аукціонів. Reuters фіксувало продажі застарілих літографічних систем ASML у Китаї навіть восени 2025 року.
Офіційна мета Пекіна — виготовлення працездатних чипів на власній EUV-машині до 2028 року. Водночас джерела, близькі до проєкту, називають реалістичнішим рубежем 2030 рік. Навіть цей термін означатиме, що Китай наблизився до технологічної незалежності значно швидше, ніж прогнозували аналітики, які говорили про щонайменше десятирічний розрив.
Для США та їхніх союзників цей проєкт стає серйозним сигналом. Попри санкції, експортний контроль і дипломатичний тиск, Пекін демонструє здатність поступово відтворювати навіть найскладніші елементи західної технологічної монополії.
У глобальному суперництві за лідерство в штучному інтелекті та військових технологіях китайський EUV-прототип може стати одним із найважливіших стратегічних зрушень цього десятиліття.
Залишити коментар