Закарпаття активно розвиває відновлювані джерела енергії, однак регіон досі залежить від зовнішніх постачань електроенергії. Поруч із рекордними результатами у виробництві сонячної та вітрової енергії, місцева генерація забезпечує лише третину від потреби в електроенергії. Експерти підкреслюють, що лише будівництво вітрових електростанцій (ВЕС) не здатне вирішити проблему енергетичної незалежності, оскільки потрібно враховувати балансування потужностей.
Енергетична залежність Закарпаття: цифри і факти
Згідно з даними, які наводить НЕК “Укренерго”, споживання електроенергії в Закарпатті у 2024 році становить 2,078 мільярда кВт·год, що складає лише 2% від загальноукраїнського обсягу. Водночас обсяг виробництва енергії в області досягає лише 678 мільйонів кВт·год, що є 0,7% від національного виробництва. Це означає, що дві третини енергії регіон отримує ззовні, через мережі оператора системи передачі.
Відновлювальна енергетика: нові досягнення і можливості
Попри значну залежність від зовнішніх джерел, регіон демонструє значний прогрес у сфері відновлюваної енергетики. Потужності генеруючих об’єктів Закарпаття складають 565,5 МВт, з яких майже 90% припадає на відновлювані джерела. Серед основних джерел енергії – сонячні електростанції, що дають 404 МВт (більше 70% від загальної потужності), і вітрові електростанції (ВЕС), які мають потужність 49,6 МВт.
Закарпаття активно розвиває вітрові станції. Наприклад, нещодавно вітряки в Нижньоворітській громаді вже передали до об’єднаної енергосистеми України понад 41 мільйон кВт·год електроенергії. Це підкреслює високий потенціал вітру в регіоні для виробництва чистої енергії.
Укренерго: надійність системи потребує комплексного підходу
“Будівництво лише вітряків не вирішить питання енергетичної надійності”, — підкреслив представник НЕК “Укренерго” під час доповіді на парламентських комітетах.
Він додав, що для забезпечення стабільності енергосистеми необхідно розвивати не тільки відновлювані джерела, але й забезпечити належне балансування потужностей. Згідно з оцінками компанії, на кожні 100 МВт генерації має припадати щонайменше 25 МВт потужностей для балансування. Оптимальна структура потужностей включає 35-40% вітрових електростанцій, близько 20% сонячних та 25% високоманеврових джерел, таких як газотурбінні або газопоршневі установки, а також системи накопичення енергії.
Кроки до енергетичної незалежності Закарпаття
Для досягнення енергетичної безпеки, Закарпаттю слід сконцентруватися на одночасному впровадженні систем зберігання енергії та розвитку маневрових потужностей. Такий комплексний підхід допоможе не лише інтегрувати “зелену” генерацію, а й забезпечити стабільне енергопостачання в умовах зростаючих викликів, що стоять перед енергосистемою регіону.









Залишити коментар