9 листопада на стадіоні “Карпати” в місті Хуст відбулися Всеукраїнські змагання “Карпатський виклик” з адаптивних видів спорту для військовослужбовців та ветеранів, які отримали поранення під час війни.
У змаганнях взяли участь понад 130 учасників з різних регіонів України. Вони змагалися в чотирьох дисциплінах: на велотренажерах, у веслуванні, жимі лежачи та ривку гирі. Для гостей також організували показові виступи зі стрільби з лука.
Андрій Пацьо, учасник з Воловця, поділився, що спорт допомагає йому відновлюватися після поранення:

“Це дуже важливий психологічний момент — як реабілітаційний фактор. Після ампутації я відчуваю, що маю сили для змагань. Це дає стабільність і віру в себе”, — зазначив Андрій.
Роман Федорчук, ветеран з Рівного, розповів про особливу атмосферу змагань:

“Це більше, ніж змагання. Тут відчувається підтримка, коли побратими кричать: “Давай, давай!”. А коли виходиш на старт, здається, що час зупиняється, і чуєш тільки свій пульс”, — додав він.
Командир підрозділу “Карпатська Січ”, Тарас Деяк, один із співорганізаторів турніру, розповів, що ідея проведення “Карпатського виклику” з’явилася серед ветеранів ще на початку року:
“Ми створили команду “Gladiator” з різними пораненнями і побачили, що можемо організувати змагання самі. Перші змагання пройшли в Ужгороді, а тепер — у Хусті. Це символічно, адже 9 листопада — день створення Карпатської Січі. Ми не змагаємося, хто кращий. Ми підтримуємо кожного ветерана: ти — еліта, ти крутий, ти наш побратим”, — пояснив Тарас Деяк.
Мар’яна Марусинець, директорка департаменту освіти і науки Закарпатської ОВА, зазначила, що такі події мають важливе значення для суспільства:
““Карпатський виклик” — це меседж усім нам. Наші ветерани показують, що, незважаючи на травми, вони приймають виклик життя. Це прояв найвищого патріотизму, і ми маємо це цінувати”, — додала вона.
Вона підкреслила, що такі змагання допомагають ветеранам пройти шлях соціальної та психологічної реабілітації:
“Вони не залишаються осторонь — вони знову в соціумі. Це мотивує їх жити, боротися й надихає нас усіх”, — підсумувала Мар’яна Марусинець.









Залишити коментар