На Закарпатті декомунізація почалася в 2022 році, на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Вже в перші роки було перейменовано майже всі вулиці, пов’язані з радянським минулим, а також демонтовано близько 100 радянських пам’ятників і символів.
За станом на листопад 2025 року залишилося лише п’ять вулиць, що потребують перейменування, та понад 50 пам’ятників, які ще треба демонтувати. Про хід декомунізації в Закарпатті розповів Вадим Поздняков, співзасновник громадської організації “Деколонізація. Україна”.
«Основну частину роботи вже виконано, але є громади, де процес сповільнився. Зараз ми намагаємося завершити цю роботу там, де були юридичні або фізичні перешкоди», — зазначив Вадим Поздняков.
Поздняков додав, що в 2025 році в області демонтували лише близько п’яти радянських пам’ятників, адже більшість робіт була завершена в 2022–2024 роках. Однак деякі процеси затягуються через бюрократичні труднощі. Наприклад, пам’ятник радянським солдатам у Виноградові було знято з реєстру лише нещодавно, хоча документи для цього подали ще в січні 2023 року.
Як повідомив активіст, однією з найбільш проблемних територій є Хустщина, де ще потрібно демонтувати близько 15 пам’ятників. Ця громада має найбільше радянських об’єктів на Закарпатті, і очищення цієї території стане важливим кроком у завершенні декомунізації в області.
Основні досягнення та проблеми процесу
За час декомунізації в Закарпатті були демонтовані ключові радянські символи, зокрема пам’ятники Леніну, Чапаєву, Ватутіну, а також таблички на пам’ятниках радянським солдатам. Особливо виділяються пам’ятники, що стояли в Ужгороді та Мукачеві, оскільки ці міста за радянських часів не були відомі як осередки комуністичних символів.
Процес перейменування вулиць також просунувся значно. Вже в 2022 році було змінено понад 1000 вулиць, і ще п’ять чекають на перейменування. Зокрема, у селищі Міжгір’я ще не змінено вулиці Борканюка і Туряниці, а в Мукачеві залишаються вулиці Вакарова, Івана Мондока та Короленка в Хусті.
«Процес перейменування вулиць триває не тільки через рішення місцевих громад, але й через бажання називати вулиці на честь героїв війни. Часто громади чекають на відповідний момент, коли можна буде використовувати назви, пов’язані з полеглими захисниками», — пояснив Поздняков.
Однак, за словами Вадима Позднякова, є громади, які ще не перейшли до дії через ментальні та соціальні бар’єри. Це стосується, наприклад, певних селищ, де частина мешканців ще не готова змінювати старі назви через зв’язок з історією радянських часів.
Перешкоди на шляху декомунізації
Проте, як повідомив співзасновник “Деколонізації. Україна”, все залежить від голови громади. Так, деякі міста, як Мукачево та Хуст, вже давно замінили старі покажчики на нові, в той час як в Ужгороді демонтаж старих табличок і встановлення нових відбувається в основному за волонтерські кошти.
«Що стосується заміни вказівників на вулицях, Ужгород поки що не готовий до такого, і це часто відбувається тільки після звернень громадськості. Важливо, що місто досі не передбачає коштів на це в бюджеті», — розповів Вадим Поздняков.
Подальші кроки та важливість завершення декомунізації
Співзасновник громадської організації зазначив, що для завершення процесу декомунізації важливо не лише демонтувати пам’ятники і перейменувати вулиці, але й пропагувати українську історію та національних героїв. Продовження цієї роботи після завершення декомунізації має полягати в створенні нових меморіалів та пам’ятників, що увічнюють українських діячів, а також у поширенні їхньої історії серед широкої аудиторії.
«Після завершення всіх етапів декомунізації ми будемо популяризувати наших героїв через меморіали, дошки та монументи. Важливо, щоб люди знали, хто ці люди, тому створимо і аудіовізуальний продукт», — додав Вадим Поздняков.
Таким чином, процес декомунізації на Закарпатті ще не завершений, але значні досягнення вже є. Громади мають важливу роль у тому, як швидко буде виконано остаточне очищення від радянських символів. Однак важливо також створювати та підтримувати нову, українську ідентичність через пам’ятники та монументи, що відображають національну історію.
Залишити коментар