Угорщина подала позов, щоб зупинити фінансування України з доходів російських активів

Угорський уряд зробив новий крок у своїй конфронтації з Брюсселем щодо політики підтримки України. Будапешт офіційно оскаржив рішення Ради ЄС, яке дозволяє спрямовувати прибутки від заморожених російських активів до Європейського фонду миру. Цей крок викликав жваві дискусії серед країн Євросоюзу і може суттєво вплинути на обсяги фінансової допомоги Києву.

Суть позову та вимоги

Згідно з інформацією, розміщеною на сайті Суду Європейського Союзу, Угорщина оскаржує рішення Ради ЄС від 21 травня 2024 року. Цим документом передбачалося використання доходів від заморожених російських активів на фінансування військових та оборонних ініціатив у межах спільної політики ЄС. Йдеться передусім про компенсацію країнам-членам витрат на військову допомогу Україні.

Позов подали ще в липні 2025 року, а 25 серпня Суд ЄС офіційно прийняв його до розгляду. Таким чином, справа відповідатиме формальним вимогам і буде розглянута по суті. Будапешт також оскаржує рішення самого Європейського фонду миру від березня 2025 року, де йшлося про використання доходів від російських активів. Аргумент Угорщини полягає в тому, що утримання від голосування під час ухвалення рішення не може вважатися згодою.

Дипломатичні сигнали з боку Будапешта

Протидія Угорщини є частиною її послідовної лінії у відносинах з ЄС щодо України. Вона неодноразово вдавалася до дипломатичних і юридичних механізмів для захисту своїх інтересів. Зокрема, разом із Словаччиною Угорщина подавала скарги до Єврокомісії через атаки на нафтопровід «Дружба», які тричі за дев’ять днів призвели до перебоїв у постачанні російської нафти. Уже 20 серпня глава угорського МЗС Петер Сіярто повідомив про відновлення роботи нафтопроводу, підкресливши важливість енергетичної безпеки для країни.

Реакція України та можливі наслідки

Президент Володимир Зеленський наголосив, що Україна завжди прагнула зберігати дружні стосунки з Угорщиною, однак нинішній стан відносин залежить від позиції офіційного Будапешта. У Києві добре розуміють, що судовий процес може вплинути на обсяги й темпи надходження фінансової підтримки.

Експерти вважають, що навіть у разі відхилення позову існує ризик затримок у виділенні коштів, які потрібні для оборони та відновлення країни. Ситуація демонструє, наскільки внутрішні суперечності в ЄС можуть позначатися на спільних рішеннях і як окремі держави здатні використовувати судові інструменти для впливу на політику Євросоюзу щодо України.