Російська дезінформаційна мережа «Pravda» нарощує вплив на штучний інтелект, заливаючи інтернет мільйонами пропагандистських матеріалів. Завдяки масованій SEO-кампанії, такі ресурси не лише потрапляють у топ пошукових систем, а й проникають у навчальні масиви AI-моделей, де їхня токсична інформація починає жити новим життям.
Про це йдеться у звіті аналітиків NewsGuard, оприлюдненому у Telegram-каналі Hugs.fund.
Пропаганда з мільйонними охопленнями
У 2024 році, за даними American Sunlight Project, мережа «Pravda» згенерувала понад 3,6 мільйона маніпулятивних статей. Вони були спрямовані на домінування в інформаційному просторі завдяки активному використанню web-скрапінгу, ключових слів і технік просування в Google.
Такі дії дозволяють штучному інтелекту, який під час навчання аналізує велику кількість веб-даних, «зачерпнути» ці фейки як частину загального інформаційного контексту. Згодом ці твердження можуть повторюватися в AI-відповідях як правдоподібні або «нейтральні» дані.
AI моделі у ролі рупора
Згідно з дослідженням NewsGuard, в 33% випадків штучний інтелект відтворював російські фейки. Найбільш поширений наратив — про нібито американські біолабораторії в Україні. Ця теза була багаторазово спростована фахівцями, але AI-моделі все ще можуть її підхоплювати як результат навчання на нефільтрованих джерелах.
Це особливо проблематично, оскільки чат-боти та генеративні моделі дедалі частіше використовуються для отримання інформації. Якщо такі системи не здатні відрізнити фейк від перевірених фактів, це створює новий рівень інформаційної загрози.
Відкрита брехня vs закрита правда
На тлі дезінформаційного тиску російські ресурси цілеспрямовано відкривають доступ до своїх баз даних для індексації. Натомість великі західні медіа, дбаючи про авторські права, обмежують сканування своїх матеріалів ботами. У результаті AI-алгоритми отримують дисбалансований доступ до даних, де переважають публікації від відверто пропагандистських видань.
Це створює небезпечну ситуацію, в якій фальсифіковані джерела фактично формують уявлення машинного розуму про реальність.
Контроль як відповідь
Аналітики наголошують на потребі жорсткої модерації навчальних масивів. Без верифікації та ретельної оцінки контенту AI-моделі можуть перетворитися на генератори інформаційного сміття. Це не лише дискредитує саму ідею використання ШІ, а й поглиблює проблему довіри до будь-яких цифрових платформ.
Уже зараз ставиться під сумнів об’єктивність відповідей навіть найпопулярніших ботів. Тож боротьба за якість інформації в епоху штучного інтелекту — це не абстрактне питання майбутнього, а нагальна проблема сьогодення.
Залишити коментар