У Сколівських Бескидах, серед мальовничих ландшафтів Бубнища, Розгірчого та Синевидського Вижнього, знову привернули увагу давні наскельні написи. Про них нагадав відомий львівський історик Микола Бандрівський, голова археологічної комісії Наукового товариства імені Шевченка в Європі.
Йдеться про загадкові рунічні знаки, які ще у XIX столітті відкрив Іван Вагилевич — один із діячів «Руської Трійці». Свої зарисовки він надсилав провідним слов’янознавцям того часу, зокрема до Праги Павлу Йозефу Шафаріку та до Москви професору Михайлу Погодіну. Останній опублікував їх у журналі «Московский наблюдатель» у 1836 році.
Мрія Вагилевича: від поезії до археології
У своїх спогадах інший представник «Руської Трійці» Яків Головацький писав, що Вагилевича давно захоплювала ідея пошуку дохристиянських пам’яток у Карпатах. Він мріяв знайти язичницькі ідоли, капища або жертовники з написами. Читання подорожей по Індії та Сходу, роздуми про клинопис і руни постійно підживлювали його ентузіазм.
«Тижнів через два Вагилевич вернувся до Львова повний радості… показував копії написів, але ніхто не міг їх розшифрувати. Їхні знаки не збігалися з відомими алфавітами», – згадував Головацький.
Знахідки молодого вченого викликали справжній резонанс серед львівської інтелігенції — частина вірило у їхню автентичність, інші ставилися скептично.
Сучасна наука мовчить
За словами Миколи Бандрівського, відкриті написи досі залишаються нерозшифрованими. Від моменту першого виявлення минуло майже два століття, але жоден дослідник серйозно не взявся за системне дешифрування петрогліфів.
Науковець переконаний, що сучасні методики лінгвістичного аналізу, цифрової реконструкції та штучного інтелекту могли б дати нове життя цим унікальним артефактам.
«Який результат ми б одержали у підсумку? Кельти, готи, давні слов’яни, чи, може, хтось зовсім інший і з дуже далеких країв?» – запитує історик.
На сьогодні ці карпатські руни залишаються однією з найбільших загадок українських гір. І можливо, прийдешнє покоління дослідників відкриє таємницю, яку шукав Іван Вагилевич понад 180 років тому.
Залишити коментар