У Великих Лазах, що на Ужгородщині, творить унікальні великодні прикраси Леся Долбня-Сорока — викладачка Академії культури і мистецтв Закарпатської обласної ради та керівниця місцевого клубу. У вільний час вона занурюється в мистецтво, вигадує власні техніки, експериментує з формами та матеріалами — і створює писанки, які не мають аналогів.
Її вироби — це не просто святковий декор, а цілі історії, в які вкладено душу, терпіння та чимало праці.
Писанкарство з нуля
П’ятнадцять років тому Леся вперше взялася за створення писанок. Як вона зізнається, це була вимушена необхідність: у клубі, де вона працювала, не вистачало великодніх експонатів для виставки. Тоді вона купила кілька писанок, але ціна змусила замислитися — і вирішила навчитися робити їх сама.
«Я просто сіла, подивилася кілька відео і почала пробувати. Не з першого разу виходило так, як хотіла, але згодом виробила власний стиль», – розповідає майстриня.
Сьогодні у її арсеналі три види писанок:
- мотанки з ниток;
- обтягнуті тканиною з декоративними елементами;
- з узорами, викладеними нитками — найскладніший тип, що потребує особливої точності.

Техніка, яка вимагає терпіння
Найбільше часу займає виготовлення писанок з ниток. Для цього потрібно продути яйце, обмотати його нитками, змоченими клеєм ПВА, і дочекатися повного висихання. Найчастіше пані Леся використовує качині або гусячі яйця — вони більші та міцніші.
«Найважче — не зіпсувати виріб наприкінці. Буває, зачепиш нитку, вона стягнеться — і вся робота на смарку», – каже майстриня.
Кошики, вінки, мініатюри
Окрім писанок, Леся декорує великодні кошики, настільні композиції та вінки. Плетінням самотужки не займається — купує основи в Ізі, а вже вдома прикрашає їх бавовняними стрічками, квітами та іншими декоративними елементами. Матеріали — лише якісні, здебільшого замовляє з Польщі. Такий декор може зберігатися десятиліттями.
«Щороку є свої тренди. Торік це були масляні кольори, цьогоріч — білий і золотий. Особливою популярністю користувалися золотисті фарфорові зайчики», – зауважує вона.
У її колекції — вироби на будь-який смак і розмір: від 10-сантиметрових кошиків для лялькових композицій до півметрових гігантів. Особливий сплеск попиту відбувся у 2022 році, коли до Закарпаття прибуло багато переселенців — вони замовляли переважно невеликі або середні кошики.

Натхнення навіть у лікарні
Одні з найособливіших писанок майстриня створила у пологовому. Її молодший син народився у передвеликодній період, але через проблеми зі здоров’ям залишався в лікарні два місяці. Саме тоді Леся поринула у творчість, аби відволіктися та зберегти спокій.
«Я працювала над писанками просто в палаті. Це мене рятувало психологічно», – згадує вона.
Закарпатський декор — по всьому світу
Твори Лесі Долбні-Сороки прикрашають оселі не лише в Україні. Її вироби роз’їхалися по Іспанії, Італії, Чехії, Словаччині та інших країнах. Часто замовниками є закарпатці, які живуть за кордоном і хочуть відчути дух рідного краю на свята.
Зазвичай майстриня працює вечорами та вночі, витрачаючи на творчість 2-3 години на день. Працює без вихідних, проте відчуває підтримку сім’ї — чоловік завжди поруч, а син вже проситься допомагати мамі.

Мрія про майстерню талантів
У планах пані Лесі — відкрити власну творчу майстерню. Не просто магазин, а повноцінний простір із майстер-класами та затишною атмосферою.
«Я мрію, щоб це був куточок для натхнення — місце, де люди зможуть навчатися, творити і знаходити себе», – ділиться вона.









Залишити коментар